Пов’язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном — Ірина Стародуб

Про відповідальність топменеджменту ліквідованих банків розповіла слухачам Legal High School Ірина Стародуб, керівник судового відділу Moneyveo.UA, адвокат. За її словами, ця тема постала після 2014—2015 років на тлі економічної кризи та стрімкої інфляції національної валюти, що призвело до кризи банківської системи та ліквідації значної частини українських банків. Люди, які тримали свої заощадження у цих банках, їх втратили і слушно ставили питання про те, хто нестиме за це відповідальність.

Лектор наголосила, що ключовими нормативними актами у царині регулювання є Закон України «Про банки та банківську діяльність» і Кримінальний кодекс України. Утім, до 2015 року українське законодавство передбачало відповідальність за доведення до банкрутства будь-якої юридичної особи. У березні 2015 року депутати посилили відповідальність банкірів, доповнивши статтю 58 Закону «Про банки і банківську діяльність». Тоді ж, у 2015 році, у Кримінальному кодексі з’явилася стаття «Доведення банку до неплатоспроможності», за якою банкіри могли отримати до п’яти років ув’язнення.

Лектор наголосила, що відповідно до внесених змін пов’язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов’язаної з банком особи банку завдано шкоду, а інша пов’язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності отримала майнову вигоду, то такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду. За її словами, ініціаторами планувалося, що ця стаття дозволить Фонду гарантування позиватися до банкірів і стягувати з них кошти для розрахунку з кредиторами після продажу банківських активів. На практиці ця стаття виявилася неефективною.

Ірина Стародуб підкреслила, що довести наявність вини акціонерів або топменеджменту банку за статтею 58 закону про банки і банківську діяльність складно з низки причин. Це і колективне ухвалення рішень, і контроль банку з боку НБУ, і складність доведення причинно-наслідкових зав’язків між рішеннями акціонерів та керівництва неплатоспроможних банків і неплатоспроможністю фінансових установ.

Лектор нагадала, що у меморандумі України та МВФ є «маяк», який стосується повернення активів: «Ми рішуче намагаємося повернути активи банків, виведених з ринку, щоб зменшити втрати держави від банкрутства банків. З цією метою ми будемо забезпечувати, щоби всі відповідні установи використали всі комерційні та юридичні можливості, доступні для повернення активів, і щоб колишні власники банків понесли відповідальність», — сказано в документі.

Принагідно Ірина Стародуб навела слухачам Legal High School статистику ТОП-10 власників банків — банкрутів та суми завданої шкоди, а також відкритих з цього приводу кримінальних справ.

Говорячи про судову практику, лектор проаналізувала практику Верховного Суду з цього питання та зазначила, що НБУ встановив нові вимоги до топменеджерів банків та змінив вимоги до ліцензування банків, зокрема колективної придатності наглядової ради і правління банку та погодження їх призначення на посади.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик