Під час Школи корпоративного права та M&A в рамках освітньої платформи Legal High School виступив партнер МЮГ Eterna Law Максим Услистий з доповіддю на тему «Практика укладання акціонерних угод із застосуванням національного та англійського права».
Ключовою проблемою є непридатність корпоративних договорів через недосконале регулювання. Єдине посилання на можливість укладання колективних договорів міститься у статті 28 Закону України «Про акціонерні товариства».
Був представлений кейс компанії «Київстар GSM». Понад десять років тому компанія мала корпоративний конфлікт. Двоє учасників-нерезидентів уклали корпоративну угоду, підпорядковану праву Нью-Йорка (США). Американський арбітраж виніс рішення у справі «Telenor» vs. Сторм», але український суд відмовився його виконувати. Позиція полягала у тому, що українська угода може бути підпорядкована тільки українському законодавству. «На цьому практика корпоративних угод закінчилася, вона померла», — констатував Максим Услистий.
Український юридичний істеблішмент дуже консервативний, заявив він, маючи на увазі суддів та вчених.
Їхня позиція зводиться до того, що закон встановлює імперативні норми. Якщо ж закон не подобається, то потрібно лобіювати його зміни.
У нашій країні не можна укласти угоду, за якою хтось відмовляється від свого права або голосу. Український суд визнає таку відмову недійсною. Це не сприяє розвитку культури корпоративних угод, підкреслив пан Услистий. В англійських же умовах, як свідчить судова практика, корпоративна угода укладається навіть в усній формі (так звана квазіугода): якщо дві сторони зійшлися щодо основних умов, то договір є дійсним. Безумовно, в цьому випадку стороні потрібно буде довести, що інша сторона отримала достатню інформацію і розуміла намір укласти договір.
У нас справді існує свобода договору, але стосовно корпоративних відносин висловлювалися прямо протилежні позиції, заявив Максим Услистий.
Певний оптимізм у юристів викликає законопроект щодо корпоративних договорів №4470. Він розширює диспозитивність у даних відносинах. Прийняття цього закону парламентом викликало великий позитивний резонанс. 3 квітня 2017 року документ було направлено на підпис Президенту, однак і «досі нічого не відбулося».
Ми залишаємося в ситуації, коли діє одна норма закону, зазначив спікер.
Бізнес в цьому випадку «захищається»: практично всі будують вертикально-інтегровані структури, в тому числі, з використанням іноземних юрисдикцій. Далі вже, припустимо, на Кіпрі або БВО укладається корпоративна угода за англійським правом, що відоме своєю гнучкістю.
Становище зміниться тільки тоді, коли з’явиться політична воля підписати закон, додав пан Услистий. Крім того, необхідним є прийняття Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Поки ж цю сферу частково регулює «архаїчний» Закон України «Про господарські товариства».
