Про управління ризиками при адмініструванні ПДВ слухачам LHS розповіли Лариса Антощук, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, та Ірина Хиляк, старший юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine.
На початку лекції спікери назвали основні зміни щодо ПДВ, які набули чинності з 1 січня 2019 року. Перше — розширено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, який доповнений індивідуальним податковим номером. По-друге, в пункті 30.4 Податкового кодексу України чітко прописали, що не можна відмовитися від застосування податкової пільги з ПДВ. Найбільша частина змін стосується продовження строку дії податкових пільг із ввезення і постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених винятково електричними двигунами, операціями з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу і картону для утилізації (макулатури та відходів).
Нововведення торкнулися і податкових спорів. Так, збільшено строк подання заперечення на акт перевірки — 10 робочих днів (раніше — 5 робочих) з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Також уточнено строки надання заперечення на податкове повідомлення-рішення — 10 робочих днів (раніше — 10 календарних) з дня, наступного за днем отримання ППР.
Напевне, найбільш позитивною для бізнесу зміною було зменшення верхньої межі сплати судового збору, що полегшило доступ до правосуддя, відзначили спікери. Таким чином, максимальний судовий збір, який сплачуватиме суб’єкт господарювання в цих спорах, з 1 січня 2019 року становить 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (19 210 грн) — абзац 3 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір». Для порівняння, раніше верхня межа становила 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (616 700 грн).
Спікери звернули увагу також на те, що одним із ризиків донарахування ПДВ є сумнівність правочину. Підставою, що свідчать про нереальність правочину, у першу чергу, буде наявність вироку або відкритого кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагента за статтею 205 Кримінального кодексу України «Фіктивне підприємництво». У той же час факт наявності вироку, винесеного на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, у результаті чого є нагальна потреба перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження всіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироку, який набув чинності (справа №826/3498/15).
Крім того, на думку фіскальних органів, нереальність господарської операції може підтверджуватися, зокрема, неподанням контролюючому органу податкової звітності, відмовою посадових або службових осіб платника податків у допуску до проведення перевірки, відсутністю дозвільних документів, ліцензій.
Далі разом зі слухачами LHS лектори розбирали кейси, зокрема розповіли, як можна довести, що здійснювана операція була реальною і мала ділову мету. Крім того, попередили про ризики донарахування ПДВ у зв’язку з отриманням платником податку бонусів і знижок.
Підбиваючи підсумки лекції, спікери порадили задля обґрунтування відсутності підстав для нарахування ПДВ правильно формулювати умови договору, за якими буде отримуватися мотиваційна виплата — бонуси і знижки мають надаватися винятково з дотриманням умов договору.
