Завершився модуль «Оподаткування зарубіжних активів та операцій з нерезидентами» Школи податкової практики Lеgal High School лекцією про податкові спори, пов’язані із ЗЕД, в аспекті пені, бонусів та ПДВ. Про це розповіла Лариса Антощук, менеджер, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law.
Основні ризики для бізнесу у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за словами лектора, пов’язані як з обмеженнями валютного регулювання, так і з негативними наслідками щодо донарахування податку на доходи нерезидентів, оскарженням витрат для цілей податку на прибуток і правом на кредит з податку на додану вартість.
«ПДВ у ЗЕД дуже часто аналізується в ході податкової перевірки, і платник податків може втратити право на податковий кредит», — окреслила передумови для актуальності теми лектор.
Переходячи безпосередньо до аналізу реальних спорів, Лариса Антощук повідомила, що до 2016 року податкова не часто кваліфікувала бонуси як маркетингові послуги. Проте сьогодні суди розглядають ряд справ щодо невизнання витрат резидента на виплату бонусу на користь нерезидента. Фіскальні органи дотримуються позиції, що невизнання витрат відбуватиметься у разі, якщо одержувач бонусу не проводить «реальні заходи щодо стимулювання збуту товарів». Наступна позиція: виплата бонусу ніби як не вплинула на реалізацію товарів або ж бонуси не кваліфікуються як оплата маркетингових послуг. У тому ж випадку, коли виплата бонусу не підтверджена первинними документами, ця операція також не буде визнана витратами. «Податкова хоче бачити, з яких складових формуються ваші мотиваційні витрати», — звернула увагу пані Антощук.
Крім того, вона відзначила, що класичне питання знижок від постачальника податковою кваліфікуються як мотиваційні виплати за маркетингові послуги та оподаткування 20% ПДВ. Згідно з позицією судів, у таких операціях знижка повинна бути надана до того, як поставлений товар буде оплачений.
Щодо основних ризиків при отриманні кредит-нот, лектор відзначила, що суди не завжди погоджуються з фіскальним тлумаченням, як і у випадку зі знижками, особливо якщо кредит-нота прив’язується не до бонусу, а до реального дефекту товару, не відповідності кількості отриманого товару.
Наступний інструмент, який часто використовується в ЗЕД-діяльності, — позикові кошти. Стосовно цього аспекту Лариса Антощук відзначила, що ПК України не містить обмежень щодо включення до складу відсоткових витрат, нарахованих за кредитом, строк сплати якого закінчився.
У частині інших способів фінансування в ЗЕД, таких як перенесення частини витрат на некомерційне представництво, лектор позначила ризик визнання некомерційного представництва постійним представництвом нерезидента та нарахування податку на доходи на кошти, що перераховуються представництву.
«В операціях ЗЕД є дуже багато ризикових моментів, які має враховувати платник податків», — відзначила пані Антощук. Також вона зробила акцент на первинних документах, оскільки в інтересах українського підприємця забезпечити наявність всієї необхідної документації і засвідчити її у нерезидента.
