Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS, розповів слухачам LHS про процедуру оголошення в розшук Інтерполом

У рамках LHS Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS, розповів слухачам про процедуру оголошення в розшук Інтерполом, а також про особливості екстрадиційних процедур.

Спікер, говорячи про глобальність мережі Інтерпол, повідомив, що близько 16% всіх підозрюваних Інтерполом осіб розшукуються вітчизняними правоохоронними органами (це приблизно 2000—2500 осіб з України).

Хто ж може бути оголошений у розшук Інтерполом? З метою екстрадиції можуть бути оголошені в розшук підозрювані, обвинувачені та засуджені, яким загрожує покарання за злочин не менш ніж два роки позбавлення волі або невідбута частина покарання котрих складає не менш ніж шість місяців, а також є вирок суду або постанова про тримання під вартою. У розшук з метою встановлення місцезнаходження або збору інформації про особу можуть бути оголошені підозрювані, свідки або потерпілі, і не потрібно вироку суду або постанови про утримання під вартою.

Оголошення в розшук не є автоматичним і складається з декількох етапів. Спочатку слідчий або прокурор направляє запит про розшук до Укрбюро Інтерполу. Потім Укрбюро здійснює первинну перевірку запиту на відповідність вимогам міжнародних актів, у тому числі актів Інтерполу. Після перевірки Укрбюро звертається до Генерального секретаріату з метою опублікування запиту, Генеральний секретаріат здійснює повторну перевірку запиту і після цього вже публікує повідомлення про розшук, про що інформує всіх країн-учасників.

Особу може бути оголошено в публічний або непублічний розшук. Так, особа, оголошена в розшук, може і не знати про це, якщо ініціатор попросив про непублічний розшук. Інформація про такий розшук може бути надана тільки за письмовим запитом протягом чотирьох місяців.

Щоб скасувати розшук, адвокат повинен обґрунтувати одну із таких підстав: не можна оголошувати в розшук особу з політичних, релігійних, комерційних мотивів переслідування або у разі, якщо є ризик порушення прав людини на справедливий суд, на свободу слова, а також при загрозі тортур і нелюдського поводження в країні-ініціаторі.

В основному юридичними підставами для розшуку, затримання та екстрадиції можуть бути: канали Інтерполу, Європейська конвенція про видачу правопорушників, Європол і європейський ордер на арешт. Підстави для відмови в екстрадиції дуже близькі з підставами відмови в розшуку Інтерполом. Але у разі екстрадиції підставою для відмови також може бути загроза життю і здоров’ю, неналежне медичне забезпечення, а також необґрунтованість обвинувачення.

Щоб довести всі перераховані вище підстави для відмови в розшуку і екстрадиції, адвокат може вдаватися, зокрема, до матеріалів ЗМІ, звітів правозахисних організацій, цитувати публічні заяви органів державної влади, ілюструвати умови утримання в українських СІЗО.

Як приклад посилання на авторитетні ЗМІ лектор навів інформаційне агентство DW, яке повідомляло, що «з початку року в Лук’янівському СІЗО померло 15 ув’язнених». Посилаючись на правозахисні організації, лектор рекомендував звертатися, зокрема, до таких документів, як Щорічна періодична доповідь Комітету ООН проти тортур, звіт Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню при Раді Європи, доповіді Міжнародної організації Amnesty International. Як приклад заяв представників влади, які можуть послужити доказом нелюдського поводження, Денис Бугай навів висловлювання міністра юстиції Павла Петренка, який після огляду Лук’янівського СІЗО сказав: «Не дай Бог кому потрапити у ці старі СІЗО».

Тому лектор звернув увагу слухачів на те, що всі авторитетні звіти і заяви можуть послужити аргументацією для відмови як у розшуку Інтерполом, так і в екстрадиції.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик