Кримінально-правове переслідування порушників права інтелектуальної власності — тема лекції в Legal High School Володимира Рудниченка, молодшого партнера, керівника практики безпеки бізнесу АО Juscutum. Він висловив сподівання, що захист прав ІВ в Україні досягне рівня, який ми можемо спостерігати в європейських країнах. За його словами, з чотирьох способів захисту прав ІВ (неюрисдикійний — самозахист та юрисдикційні — адміністративний порядок, цивільно-правовий порядок та кримінальне переслідування) кримінальне переслідування застосовується найрідше.
Лектор нагадав, що кримінальне переслідування здійснюється на підставі статей 176 та 177 Кримінального кодексу України, відповідно до яких, залежно від розміру завданої шкоди, порушення права ІВ карається як штрафом, так і позбавленням волі. Ще однією статтею КК України, що передбачає відповідальність за порушення прав ІВ, є стаття 229. Лектор наголосив, що відмінність між цими статтями полягає переважно в об’єкті порушення прав ІВ: стаття 229 передбачає відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару або інше умисне порушення права на ці об’єкти, а статті 176–177 — незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, а також винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції.
Володимир Рудниченко підкреслив, що для старту кримінального провадження важливо визначити суму заподіяних збитків, від якої прямо залежить кваліфікація тяжкості злочину, а відтак, і покарання. Та все ж однією з цілей кримінального переслідування, крім безпосереднього покарання винуватця, є припинення його протиправної діяльності, і лектор наполягає, що ця мета є головною.
Лектор описав алгоритм розслідування порушення права ІВ, що включає таке: виявлення факту правопорушення; ініціювання кримінального провадження; проведення контрольованої закупки; проведення обшуків та інших слідчих і процесуальних дій; проведення судових експертиз; завершення досудового розслідування; судовий розгляд, вирок та цивільний позов. За його словами, метою цих діє є: встановлення осіб, які фактично причетні до порушення права інтелектуальної власності; визначення матеріальної шкоди, спричиненої володільцю прав інтелектуальної власності; підтвердження об’єктивної сторони вчинення злочину, в частинні використання об’єктів інтелектуальної власності, коло осіб, які в той чи інший спосіб допомагали порушнику та можуть бути свідками у справі; забезпечення припинення вчинення триваючого злочину; покарання винних осіб.
Суб’єктами виявлення правопорушення у царині ІВ можуть бути правоохоронні органи (від інформаторів, ЗМІ, офіційних повідомлень) — у такому разі самі реєструють кримінальне провадження, або ж адвокат, клієнт, інша потерпіла особа — у такому разі необхідна процедура звернення із заявою про кримінальне правопорушення.
Також лектор зупинився на розгляді порушень права ІВ в мережі інтернет, описавши особливості захисту прав ІВ в онлайн-просторі, а також зосередив увагу слухачів Legal High School на проблемах, які ускладнюють захист і притягнення до відповідальності, та навів статистику судового переслідування порушників.
