«Відкриття провадження у справі про банкрутство. Підстави. Строки. Повноваження суду на стадії підготовчого провадження» — тема лекції у рамках Legal High School Дмитра Тиліпського, адвоката ЮК EQUITY.
Ухвалення нового Кодексу України з процедур банкрутства, безумовно, можна назвати позитивним кроком у розвитку цієї практики в Україні. Однак, якщо порівнювати його з попереднім Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то ми сміливо можемо говорити про його новий прокредиторський характер. І ось чому. Можливостей для зловживання з боку боржника стає об’єктивно менше і, хоча ризики зловживань з боку кредитора все ще до кінця не знівельовані, Кодекс спрощує ініціювання власне процедури банкрутства.
Встановлена чинними нормами сума в 1,116 млн грн, необхідна для ініціювання банкрутства, — не є такою вже значною для великих компаній, тоді як новий Кодекс взагалі не передбачає мінімального порога, підкреслив пан Тиліпський. Проект дозволяє навіть з умовною мінімальною сумою боргу звернутися до господарського суду для ініціювання такого провадження.
Згідно з новим Кодексом, суд перевіряє виконання зобов’язань — це нововведення здійснюється замість перевірки безспірності вимог, зараз суд повинен перевірити здатність виконати зобов’язання.
Як зазначив пан Тиліпський, недостатньо прописана перша процедура ініціювання провадження може призвести до негативних наслідків і буде використана для популістської критики. Однак усунути проблему все ще можливо за допомогою рішень Великої Палати Верховного Суду, яких сміливо можна очікувати в майбутньому.
Однією з головних підстав для відмови у відкритті провадження про банкрутство є наявність «спору про право» між боржником і кредитором. Новий Кодекс, на жаль, не дає чіткого визначення цього поняття, хоча суди часто використовують таку категорію в судовій практиці.
Також Дмитро Тиліпський навів норму, яку він вважає особливо прогресивною в новому Кодексі. Уперше в процедурі банкрутства вводиться солідарна відповідальність керівника підприємства-боржника. Наявність навіть гіпотетичної можливості залучити до такої відповідальності — це великий важіль тиску для кредиторів.
Під час лекції спікер порівняв підходи деяких іноземних держав до питання відкриття процедури банкрутства, які в подальшому можуть вплинути на вектор розвитку практики банкрутства.
