Практика вирішення доменних спорів стала темою лекції в Legal High School Марії Коваль, радника, голови практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners, арбітра в доменних спорах Центру з арбітражу і посередництва ВОІВ. Вона нагадала, що доменні імена є основним засобом індивідуалізації особи, товару чи компанії в мережі інтернет і підкреслила, що доменні спори, зокрема кіберсквотинг (реєстрація співзвучних доменів з метою перепродажу чи реклами, спрямована проти власника оригінальної торговельної марки), є такими ж частими, як і спори щодо власне торговельних марок. Лектор розповіла про види кіберсквотингу та застосування доменних імен з метою шантажу чи здирництва.
Марія Коваль зробила екскурс в історію створення ВОІВ міжнародної процедури альтернативного вирішення доменних спорів та наголосила, що ухвалена ВОІВ політика надає можливість власникам торговельних марок вирішувати «очевидні» спори щодо неправомірно зареєстрованих та використовуваних доменних імен (кіберсквотинг). Вона передбачає також позасудове вирішення спорів і застосовується шляхом обов’язкових умов реєстрації доменних імен. Наразі політика застосовується у відношенні до всіх «старих» (.com тощо) та «нових» доменів (.attorney, .club тощо), а також застосовується до 75 національних доменів верхнього рівня (.au, .es, .eu, .nl тощо).
Лектор зазначила, що Центр ВОІВ з арбітражу та посередництва було створено у 1994 році, він є частиною Всесвітньої організації інтелектуальної власності (WIPO), знаходиться у Женеві (Швейцарія) та має відділення у м. Сінгапурі. З моменту створення Центру було вирішено приблизно 43 000 доменних спорів (у 2018 році — 3447 спорів) за участю сторін з 177 країн у відношенні до 79 000 доменних імен.
Марія Коваль відзначила, що з 19 березня 2019 року Центр з арбітражу та посередництва ВОІВ надає послуги з вирішення спорів щодо доменних імен для доменів .UA (Україна) та розповіла про особливості вирішення доменних спорів в Україні.
Як перевагу вирішення доменних спорів Центром з арбітражу та посередництва ВОІВ лектор вважає швидкість (від моменту подання заяви до Центру до моменту винесення рішення і передачі доменного імені законному власнику проходить не більш ніж 60 днів); інтернаціональність (позивач може володіти правами на товарний знак у Франції, а відповідач має місцезнаходження в Україні — це не стане перепоною у поданні заяви до Центру й отримання рішення на користь позивача (за наявності законних підстав) з передачею домену до позивача); вартість (розгляд справи одним арбітром щодо одного-п’яти доменних імен коштуватиме 1500 дол. США, а розгляд трьома арбітрами — 4000 дол.); зручність (особиста присутність сторін (у тому числі слухання з використанням телеконференції, відеоконференціїі тощо) не вимагається); виконання рішення (рішення (передача домену) виконується безпосередньо реєстратором).
Лектор навела алгоритм подання позову до Центру з арбітражу та посередництва ВОІВ і розповіла про особливості оформлення документації та вартість послуг. При цьому вона підкреслила, що під час адміністративного провадження позивач повинен довести присутність кожного з таких трьох елементів: доменне ім’я є ідентичним або оманливо подібним до знака для товарів та послуг, на який позивач має права; у відповідача немає прав або законних інтересів щодо доменного імені; оспорюване доменне ім’я зареєстроване або використовується.
