«ЄСПЛ займає жорстку і послідовну позицію щодо визнання доказів, отриманих із застосуванням тортур, неприпустимими» — Ірина Гловюк, адвокат АТ Barristers

У LHS з лекцією «Принцип отруйного дерева: протистояння використанню свідчень, отриманих силоміць. Рішення ЄСПЛ у справі «Фефілов проти Росії» виступила Ірина Гловюк, адвокат АТ Barristers.

На початку лекції спікер підкреслила, що ідею «отруйного дерева» закладено у статті 87 Кримінального процесуального кодексу України: «неприпустимість доказів, отриманих у результаті істотного порушення прав і свобод людини».

Якщо звернутися до історії поняття, то зародження цієї ідеї простежується в американській судовій практиці. Так, відповідно до доктрини під назвою «плід отруйного дерева», будь-який додатковий доказ, який випливає з незаконно добутого, теж вважається незаконним і не може розглядатися в суді. Якщо дерево отруєне (тобто доказ отримано незаконно), тоді і «плоди» (інформація, що походить з цього незаконного доказу) теж «отруєні». У той же час з цього правила є винятки. Наприклад, якщо слідство зможе довести, що похідні докази отримані з іншого джерела, суд їх розгляне. Також доказ приймається до розгляду, якщо прокурор зможе довести, що оспорювана інформація «неминуче була б отримана законними методами».

Тільки в деяких виняткових випадках ЄСПЛ усупереч позиції національного суду готовий зробити висновок, що певний доказ був абсолютно ненадійним через підозрілі обставини, за яких його будо отримано («Lisica v. Croatia»).

Послідовна позиція ЄСПЛ і щодо допустимості доказів, зібраних з порушенням заборони жорстокого поводження. Наприклад, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) суд відзначив: допустимість як доказів показань, отриманих за допомогою катувань, з метою встановлення відповідних фактів у кримінальному провадженні призводить до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких показань і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження підсудного судом.

Щодо доступу до правової допомоги, показовим було рішення ЄСПЛ у справі «Фефілов проти Росії». Тоді ЄСПЛ вирішив, що заявнику не було надано можливості отримати юридичну консультацію до того, як він підписав щиросерде зізнання і йому було офіційно надано статус підозрюваного у кримінальній справі. Суд також дійшов висновку, що доступ особи до адвоката з моменту його фактичного затримання був обмежений без будь-яких «вагомих підстав» і, таким чином, було порушено статтю 6 Конвенції.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик