Євгенія Марущенко розповіла про завдання зовнішніх радників під час перевірок із трансфертного ціноутворення

Як бути готовим до перевірок контрольованих операцій? Які завдання стоять перед зовнішнім радником? Власним досвідом у цих питаннях із слухачами Lеgal High School поділилася старший консультант групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Євгенія Марущенко.

На початку лекції пані Марущенко звернула увагу на те, що, за даними ОЕСР, щорічні втрати бюджетів країн від розмивання точки прибутку з місця її походження становлять у середньому 100—250 мільярдів доларів США на рік. А ефективна податкова ставка міжнародних компаній, що працюють на ринку, — у середньому від 4 до 8%. Ці дані свідчать про те, що план BEPS не тільки спрямований на боротьбу з розмиванням точки прибутку, але й на підтримку національного виробника для створення більш конкурентних правил гри на ринку. Також лектор навела приклади підтвердження застосування низьких ефективних ставок міжнародними компаніями, такими як: Apple, сума податкової претензії, пов’язаної з трансфертним ціноутворенням (ТЦУ) до цієї компанії склала 13 мільярдів євро, Facebook — 5 мільярдів доларів США, Coca-Cola — 3 мільярди доларів США. За словами лектора, всі ці справи були розглянуті в суді у 2016—2017 роках і стосуються операцій, здійснених у 2008—2009 роках, а це свідчить про те, що строк, який минув з дати проведення операції до дати винесення рішення, достатньо значний. Наведене є характерним і для України — відповідно до законодавства, строк позовної давності щодо ТЦУ становить сім років, тобто операції 2018 року потенційно можуть бути перевірені податковими органами у 2025-му.

Перевірки з ТЦУ в Україні можна розділити на два типи: перший — це перевірки звіту про контрольовані операції (у зв’язку з неподанням або несвоєчасним поданням такого звіту, неповним декларуванням контрольованої операції у звіті, неподанням документації з ТЦУ); другий — перевірки ціноутворення або принципу «витягнутої руки» (з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій).

Підставами для перевірки принципу «витягнутої руки» або ціноутворення є надання документації з трансфертного ціноутворення, а також ненадання або надання з порушенням звіту про контрольовану операцію або документації з ТЦУ.

Пані Марущенко звернула увагу на те, що строки подання документів для перевірки з трансфертного ціноутворення становлять 10 робочих днів з моменту початку перевірки або 15 робочих днів з моменту додаткового запиту контролюючого органу. Акт перевірки обов’язково повинен містити документально підтверджені факти відхилення умов у контрольованій операції від ринкових, а також докази і розрахунки того, що це призвело до заниження сум податку.

За словами лектора, при відборі об’єктів контролю для перевірки з ТЦУ податкові органи звертають увагу на обороти з офшорними юрисдикціями, регулярні збитки, концентрацію оборотів на одному контрагенті, колишні офіційні джерела, показники фінансової звітності, податкове навантаження та якість підготовки документації.

Говорячи про завдання, що стоять перед зовнішнім радником, Євгенія Марущенко у першу чергу наголосила на необхідності проведення аналізу структури і бізнес-процесів платника податків, а також перевірках підходу до ціноутворення. Після цього відбувається виявлення і оцінка ризиків, а також рекомендації щодо необхідних змін у договірних відносинах. Крім того, вагомою буде пропозиція впровадження системи контролю за ТЦУ в компанії із закріпленням відповідальних осіб і порядку взаємодії.

За словами лектора, компанії досить-таки помиляються у питаннях перевірок з ТЦУ, якщо вважають, що до них «з перевіркою не прийдуть» або «в компанії все добре і ціни ринкові», хорошу документацію можна підготувати за 30 днів, мало інформації означає менше запитань, перевірка з ТЦУ — це перевірка документації, перевірка з ТЦУ несе виключно ризик податкових донарахувань. Усе це було спростовано доповідачем.

Якщо говорити про міжнародний обмін інформацією, то пані Марущенко представила офіційну статистику Офісу великих платників податків про обмін податковою інформацією у рамках діючих конвенцій. Зокрема, за результатами 2017 року Офісом надіслано 170 запитів у 29 країн, отримано 172 відповіді з 24 країн, в яких порушувалися питання бенефіціарного власника і ТЦУ. За результатами аналізу наданої інформації Офісом проведено 13 перевірок, сума донарахувань за якими досягає 800 млн грн. Таким чином, навіть до впровадження плану BEPS податкові органи України активно обмінюються інформацією, в тому числі з найбільшим контрагентом у контрольованих операціях — Кіпром.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик