Нинішній тиждень у Lеgal High School присвячений питанням корпоративного комплаєнсу. «Комплаєнс — це необхідність знати, розуміти і дотримуватися всіх вимог українського та міжнародного законодавства, нормативів, положень і правил, внутрішніх політик, стандартів і кодексів з питань діяльності підприємства», — таке визначення цьому поняттю дає партнер Pavlenko Legal Group Денис Майстренко.
У рамках лекції спікер розповів про комплаєнс-ризики, в тому числі для учасників ринку цінних паперів. За словами лектора, світова практика знає чимало випадків, коли внаслідок упущень у сфері комплаєнс організація втратила своїх клієнтів, контрагентів і зазнала значних збитків.
Лектор виділив такі види політик комплаєнсу: кодекс корпоративної етики; політика протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму; політика повідомлень про порушення етичних стандартів; політика контролю за придбанням цінних паперів; політика «Китайської стіни»; політика взаємодії з регулюючими органами; політика конфіденційності. Велика кількість різного роду політик, які залежать від специфіки діяльності конкретної фінансової організації, спричиняють відмінності в тлумаченні і змістовному наповненні функції комплаєнсу в різних юрисдикціях і організаціях, підкреслює Денис Майстренко.
Як зазначалося, красномовним аргументом на користь практичної цінності системи комплаєнсу, коли власне наявність такої системи звільняє компанію від відповідальності за виявлене порушення, є кейс Morgan Stanley 2012 року. Так, у 2012 році Міністерство юстиції США прийняло рішення не накладати санкції, включаючи переслідування в судовому порядку, на компанію Morgan Stanley, одного з директорів якої було викрито і він визнав себе винним у корупційних діях.
«Чи правильно ми розуміємо, що при проведенні будь-якої трансакції в доларах контрагента потрібно обов’язково перевіряти на наявність у списку санкцій США?», — надійшло запитання від аудиторії. Відповідаючи на нього, Денис Майстренко, порадив проводити таку перевірку при здійсненні будь-якої операції, незалежно від того, в якій валюті вона проводиться — іноземній (доларах або євро) чи національній. Причому бізнес-партнера потрібно перевіряти не тільки на наявність в американському або європейському санкційних списках, а й в українському.
