Лариса Антощук та Яна Базя — про тенденції податкових перевірок 2016—2019 років

Проаналізувавши результати податкових перевірок 2016—2019 років, Лариса Антощук, адвокат, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, та Яна Базя, адвокат, старший юрист практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine, розповіли, які донарахування найчастіше зустрічаються в актах податкових перевірок.

На початку лекції спікери зупинилися на найбільш «дорогих» для бізнесу епізодах донарахувань, почавши з питання трансфертного ціноутворення. Лариса Антощук зазначила, що суми донарахувань у цьому випадку найбільші, але й значні суми знятих збитків. При перевірках податкові органи оскаржують вибір методу (підстави, обґрунтування), ставлять під сумнів економічний аналіз, викладений у документації за контрольованими операціями. Тобто, в перевірках «по суті» порушується питання щодо дотримання принципу «витягнутої руки» в контрольованих операціях. Іноді в актах містяться зауваження до документального оформлення операцій, визначення операцій контрольованими, питання щодо обов’язку подання звіту за контрольованими операціями, форми звіту, своєчасності підготовки та подачі на запит документації за контрольованими операціями.

Друга категорія — так звані сумнівні або фіктивні операції. У цьому випадку донарахування відбуваються внаслідок визнання господарських операцій платника такими, що насправді не здійснювалися, а були лише способом отримання податкової вигоди (необґрунтованого податкового кредиту) — фіктивність, відсутність ділової мети, економічної мети угоди. Як наслідок, за результатом перевірки знімається податковий кредит на тій підставі, що немає документального підтвердження реальності операції, або ж у провайдера послуг, продавця немає ресурсів для надання товарів, робіт, послуг.

У такому разі суди мають перевіряти рух активів, факт надання послуг, відстежувати ланцюжок руху товарів і факт отримання коштів. Наступна складова, яку повинен перевірити суд, — правосуб’єктність сторін операції. Також суд перевіряє, яким чином отримані послуги, пов’язані з вашою господарською діяльністю.

«У разі податкового спору за так званими сумнівними операціями точно не можна ставити питання про економічний ефект від однієї операції під приводом, що господарська діяльність має передбачати прибутковість. Ми говоримо, що господарська діяльність — це сукупність операцій. Отже, ділова мета у вигляді позитивного економічного ефекту може бути розглянута тільки в розрізі аналізу всіх господарських операцій, але точно не однієї угоди (саме так робить податкова)» — підкреслила Лариса Антощук.

Що стосується операцій з нерезидентами, то тут чітко простежується небажання податкових органів погодитися з правом на застосування пільгової ставки з податку на доходи нерезидентів при виплаті пасивних доходів за кордон. Фіскальний орган в актах перевірок наполягає на недостатності підтвердження, що одержувач доходів є бенефіціарним власником. За статистикою ОВПП ДФС України, ними було направлено 170 спеціальних запитів про отримання інформації із-за кордону в 29 країн світу, на які отримано 172 відповіді. Це статистика 2017 року.

У разі прощення боргу проглядається чітка тенденція визнання товарів або послуг, за якими прощений борг, безоплатно отриманими, в результаті чого покупець повинен відкоригувати податковий кредит або донарахувати податкові зобов’язання (статті 192 і 198 ПК України). Щодо курсової різниці, то найчастіше оскаржується право або політика платників податків щодо відображення курсових різниць за невиплаченими сумами нарахованих дивідендів, списанням заборгованості, виплаченими відсотками від нерезидентів або конвертацією заборгованості.

На окрему увагу заслуговує питання бонусів, знижок, маркетингових послуг. Тут донарахування податку здійснюється в частині ПДВ за операціями з проведення рекламних акцій, отримання маркетингових послуг, здійснення безоплатних роздач товарів, ПДВ на бонуси, знижки.

Яна Базя зупинилася на питанні підтвердження статусу бенефіціарного власника.

Так, нерезидент є бенефіціарним власником доходу за таких умов: він є особою, яка має право на отримання таких доходів; не є агентом, номінальним утримувачем або тільки посередником щодо такого доходу; визначає подальшу економічну долю доходу і отримує економічну вигоду; здатен підтвердити фактичне право на отримання такого доходу шляхом надання особі, яка виплачує йому доходи, довідки про резидентність.

Далі спікери зупинилися на проблемних питаннях оподаткування при виплаті роялті та відсотків нерезидентам, а також розглянули судову практику вирішення спорів щодо курсових різниць і трансфертного ціноутворення.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик