Спеціальний курс «Новації у цивільному процесі» Lеgal High School, що стартував сьогодні, відкрив традиційний формат експертної дискусії. Чи довели свою ефективність норми Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, спрямовані на протидію зловживанням процесуальними правами? Як протидіяти зловживанням правом на звернення до суду та затягування строків розгляду справ? Чи бувають правомірними процесуальні диверсії і які заходи процесуального примусу та відповідальності за процесуальні зловживання? Відповіді на ці та інші запитання шукали учасники LHS Discussion Hub «Зловживання процесуальними правами».
Як нагадав модератор, керуючий партнер ЮФ «Антіка», член Ради з питань судової реформи Олексій Кот, нове процесуальне законодавство, однією з ключових новацій якого і стало створення механізмів недопущення зловживань процесуальними правами, діє вже майже рік. «Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У разі зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом», — процитував положення статті 44 ЦПК України ведучий. Як зазначалося, серед заходів процесуального примусу: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів, привід та штраф.
Щоправда, за рік роботи широкого застосування на практиці нові інструменти не отримали. Принаймні, за словами судді Солом’янського районного суду м. Києва Марії Зелінської, з 15 грудня минулого року суд, в якому вона працює, не прийняв жодної окремої ухвали щодо притягнення до відповідальності адвокатів за зловживання процесуальними правами, наприклад, щодо накладення штрафу. У свою чергу, Наталія Федик, керівник Lezo Law Company, розповіла про знаковий приклад із судової практики, коли суд розцінив подачу представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовувалося численними нез’явленнями в судове засідання позивача, як зловживання процесуальними правами. У результаті на адвоката відповідача було накладено штраф, а також ініційоване питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Щоправда, згодом адвокат успішно оскаржив відповідну окрему ухвалу суду в апеляційному порядку.
Незважаючи на те, що нові процесуальні механізми поки не отримали активного застосування на практиці, сам факт, що в законодавстві з’явилися відповідні норми — це прогресивний крок, констатує Інеса Летич, керівник практики трудового права ЮФ Asters. На її переконання, запорука успішного застосування нових правил перш за все залежить від сторін у справі. У свою чергу, радник ЮФ Evris Олександр Кренець і керуючий партнер ЮФ SENSUM Віталій Жадобін поділилися своїм баченням того, які процесуальні диверсії можуть бути правомірними.
«Адвокати та прокурори мають сприяти, а не перешкоджати здійсненню правосуддя», — висловив переконання суддя Великої Палати Верховного Суду, голова Ради суддів України Олег Ткачук. Він розповів про те, з якими зловживаннями процесуальними правами він стикався на практиці. Скажімо, про випадок, коли суд відмовляє в задоволенні клопотання, після чого адвокат зачитує заздалегідь підготовлену заяву про відвід суду, або про ситуацію, коли сторона зловживає такою опцією, як роз’яснення судового рішення, подаючи протягом декількох місяців відповідні клопотання. На думку Олександра Оніщенка, партнера МЮФ Integrites, Верховний Суд досить активно реагує на зловживання процесуальними правами: за останній рік було винесено понад 60 ухвал щодо застосування заходів процесуального примусу, в 52 випадках йшлося про накладення штрафу. «Такі заходи суду мають виховний характер», — зазначив спікер.
Сьогодні ми живемо в часи процесуальних диверсій, відзначив партнер ЮК EQUITY Олег Маліневський, говорячи про те, що законодавче визначення поняття зловживання процесуальними правами настільки широке і багато в чому оціночне, що практично будь-який позов, будь-яка дія може трактуватися як свідомо необґрунтована. При цьому він визнає: нерідко на практиці зустрічаються і зловживання повноваженнями, зокрема дискреційними, з боку суду.
Ключ до того, як має поводитися адвокат у судовому процесі, радник ЮФ Aequо Олена Перцова радить шукати не тільки в новому процесуальному законодавстві, а й у положеннях Правил адвокатської етики. «Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій та статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики», — нагадує одне з ключових правил доповідачка.
Учасники експертної дискусії зійшлися на думці, що шлях до сумлінного користування процесуальними правами лежить через взаємну повагу учасників судового процесу один до одного. «Якщо право певною мірою дозволяє тобі бути егоїстом, це ще не означає, що ти можеш бути злим», — такою цитатою одного з учених завершив LHS Discussion Hub Олексій Кот.
