Сьогодні в рамках Школи податкової практики Legal High School пройшов LHS Discussion Hub «Глобальні тренди трансфертного ціноутворення». У фокусі обговорення: загальний огляд результатів останніх звітних компаній у сфері ТЦУ в Україні, національне законодавство, актуальні законодавчі ініціативи, глобальні тенденції у сфері ТЦУ та нерозв’язані проблеми.
Статистичні дані
«Трансферне ціноутворення — це механізм, що дозволяє переміщати базу оподаткування з однієї країни до іншої», — нагадала модератор дискусії, партнер EUCON Міжнародний правовий центр Лариса Врублевська. За її словами, якщо в перші кілька років дії профільного законодавства (починаючи з 2013 року) контроль у сфері ТЦУ був досить обережним, то тепер контрольно-перевірочні заходи посилилися.
Потім пані Врублевська зупинилася на статистичних даних. Так, говорячи про декларування контрольованих операцій у розрізі країн, то лідирує Кіпр (27,09%), Росія (18,13%), Швейцарія (15,25%) та Арабські Емірати (12,54%). Що стосується структури контрольованих операцій, то найбільше банківських операцій (56,90%), торгових операцій (31,19%), фінансових послуг (6,08%). На цей момент, за інформацією спікера, контролюючими органами здійснюється 30 перевірок щодо дотримання принципу «витягнутої руки»; всього призначено 68 перевірок, 38 з яких уже завершені. Вона підкреслила, що кожній із цих перевірок передує величезна аналітична робота. Що стосується платників податків, що перевіряються, то «топ» очолює експорт сільськогосподарської продукції; далі в рейтингу — промислові виробники, виробники харчової промисловості, транспортні і туристичні послуги, імпорт ліків і комп’ютерне програмування.
Паралельно статистичні дані коментував начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України Микола Мішин. Пані Врублевська акцентувала увагу на тому, що з кожним роком збільшується кількість платників податків, які самостійно коригують податкові зобов’язання. Станом на 15 березня 2018 року фінансовий результат збільшений до оподаткування на 5,3 млрд грн. Пан Мішин додав, що вони очікують значного збільшення цієї суми станом на 1 жовтня ц.р.
«Ми бачимо, що рівень знань платників податків у сфері ТЦУ підвищився. Підвищився і рівень знань контролюючих органів», — зауважив Микола Мішин. За його словами, якщо контролюючі органи запитують документацію у платника податків, то є велика ймовірність, що вони бачать порушення. Досить часто після подачі документації компанії здійснюють самостійне коригування. Але навіть це не рятує від перевірки.
Адаптація до ТЦУ
«Більшість платників податків адаптувалися до ТЦУ», — переконаний Микола Мішин. З цим погодилася і старший консультант групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні, екс-керівник відділу перевірок трансфертного ціноутворення офісу великих платників ДФС України Євгенія Марущенко. За її словами, платники податків готують відповідну документацію і відповіді на запити, деякі компанії створили окремий підрозділ або виділили фахівця для підготовки частини документації. Пані Врублевська додала, що якщо в 2013—2014 роках керівники компаній могли навіть забороняти подавати звіти, то зараз таких ситуацій немає. Проте стан бухгалтерського обліку деяких платників податків не дозволяє здійснити повноцінний економічний аналіз, недостатньо уваги приділяється внутрішнім порівнянним операціям. Що стосується контролюючих органів, то повної готовності не видно у питанні економічного аналізу.
Партнер, керівник практики трансфертного ціноутворення «ВТС Консалтинг» Іван Шинкаренко нагадав про іншого важливого фігуранта взаємин у сфері ТЦУ — штаб-квартири мультинаціональних компаній. На його думку, важливо, щоб національні правила ТЦУ серйозно сприймалися там. Важливо, щоб в Україні правила ТЦУ працювали ефективно й налагоджено, в іншому випадку, Україна не зможе нормально розвиватися.
Головний консультант відділу фінансової безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Касперович підкреслила, що розвиток контролю за ТЦУ дуже відчутний і у неї надзвичайно позитивні очікування щодо майбутньої динаміки.
У свою чергу, головний спеціаліст відділу імплементації міжнародних договорів і ТЦУ Марія Веремієнко зупинилася на змінах законодавства. Зокрема, розроблено законопроект, спрямований на гармонізацію національного законодавства з планом BEPS. Серед іншого, імплементуються 8, 9 і 10 кроки BEPS (зокрема, передбачається впровадження в Податковий кодекс України концепції превалювання сутності над формою). Зараз Міністерством фінансів України та Національним банком України створено робочу групу, що займається доопрацюванням цього законопроекту у зв’язку з прийняттям Закону України «Про валюту і валютні операції».
Микола Мішин акцентував увагу на тому, що ТЦУ — це не точна наука, не можна просто взяти і порівняти дві норми або кілька цифр: «Одну і ту ж подію двоє людей можуть тлумачити по-різному. Потрібно прибрати суб’єктивізм, залишивши тільки математичні і юридичні формули». Саме тому як можна частіше необхідно застосовувати інститут медіації. Пан Мішин зазначив, що процес медіації є практично в кожній ТЦУ-перевірці. У процесі перевірки контролюючі органи презентують висновки, дають шанс платнику податків надати свої контраргументи і, якщо вони переконливі, змінюють позицію.
«До ТЦУ треба ставитися дуже серйозно, — підбиваючи підсумки обговорення, зазначила Лариса Врублевська. — Найближчим часом ця сфера набуде стратегічного значення».
