Продовжуючи говорити про нюанси корпоративного управління, Оляна Гордієнко та Олег Бондар перейшли до питання, хто такий незалежний директор і які цілі він повинен переслідувати?
Є кілька визначень. За словами пані Гордієнко, в розумінні науки корпоративного управління — це людина, здатна вирішити те чи інше питання компанії в критичній ситуації, вона може самостійно оцінювати інтереси менеджменту і власника компанії, не звертаючись при цьому до них за роз’ясненнями. Спікер вважає, що потреба в залученні незалежного директора виникає в той момент, коли компанія виходить на певний етап розвитку, коли важливою є допомога зовнішніх експертів. При цьому потрібно чітко розуміти, яка мета цієї людини і яку користь вона може принести компанії.
Пан Бондар відзначив, що серйозно до питання формування ефективного корпоративного управління повинні підійти і підприємства інфраструктурної галузі, оскільки вони мають особливе призначення для економіки країни і держави в цілому.
Про цілі, що стоять перед незалежним директором, слухачам розповіла пані Гордієнко. На її думку, основним наміром особи, обраної акціонерами для прийняття незалежних рішень, не повинен бути лише заробіток грошей. Незалежний директор має діяти в інтересах компанії, якісно балансуючи при цьому між стейкхолдерами і менеджментом, щоб уникнути конфліктів у компанії.
Пан Бондар пояснив слухачам, що стейкхолдерами компанії є широке коло осіб, які мають відношення до підприємства (інвестори, кредитори, менеджери компанії, споживачі тощо).
Наприкінці дискусії слухачі LHS поцікавилися, яку відповідальність несе незалежний директор у разі його зловживань при прийнятті рішень щодо однієї сторони конфлікту, наприклад одного з переліку стейкхолдерів. Спікери відповіли, що незалежний директор може бути притягнений до відповідальності лише за прийняття рішень не у рамках його повноважень.
Також спікери провели голосування серед слухачів щодо регулювання державою діяльності компаній-монополістів. Як показали результати, більшість слухачів вважають, що держава повинна регулювати діяльність монополістів за допомогою корпоративного управління.
