Модуль «Розгляд господарських справ в арбітражі» блоку «Господарський процес. Спори з договірних відносин» Школи судової практики Legal High School продовжує свою роботу. Партнер і керівник практики міжнародного арбітражу МЮГ Eterna Law Євген Блінов розповів про неточності в арбітражній угоді, зосередивши увагу на проблемах для визначення способу захисту прав.
«Арбітраж не здійснює правосуддя, він надає послугу» — відкриваючи лекцію, підкреслив пан Блінов. Арбітражна угода — це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Євген Блінов звернув увагу, що особливістю арбітражу є те, що на його розгляд можуть передаватися спори, які не мають договірного характеру.
Які відмінні риси має арбітражна угода? По-перше, певні спори виключаються з юрисдикції державних судів. По-друге, угода визначає компетентний орган, порядок вирішення спору і конкретний арбітраж. По-третє, угода повинна визначати коло правовідносин. По-четверте, угода має визначати, яка арбітражна інституція вирішує спір. Умови цього договору є такими: згода сторін на передачу спору арбітражу; кількість арбітрів (хоча це «за замовчуванням» визначається правилами арбітражу); закон, який застосовується до арбітражного рішення; місце і мова проведення арбітражу.
Істотними елементами арбітражного застереження, за словами лектора, є наслідки невиконання домовленості, виключення державних судів з процесу, повноваження арбітрів (шляхом визначення арбітражного інституту або шляхом посилання на Регламент), процедура, що забезпечує виконання рішення арбітражної інституції.
Говорячи про презумпцію дійсності арбітражної угоди, спікер зазначив, що нове процесуальне законодавство (що набуло чинності в 2017 році) краще імплементувало цей принцип в національне правове поле: будь-які неточності формулювань, некоректні формулювання термінів в арбітражній угоді мають тлумачитися на користь арбітражного інституту. Він поділився прикладами із судової практики до і після зміни процесуального законодавства в цьому контексті.
Також пан Блінов зупинився на різних формулюваннях арбітражних застережень, які в результаті можуть по-різному впливати на обсяг арбітражної угоди, і порадив використовувати застереження, рекомендовані для включення в угоду інституцією, до якої планують звертатися сторони.
