LHS: партнери ЮК EQUITY Олександр Лисак та Ярослав Зейкан ознайомили з нюансами стратегії і тактики захисту

Як визначити власну готовність прийняти доручення клієнта на здійснення його захисту? З чого починати підготовку стратегії захисту і як визначити тактику дій? Як провести судовий розгляд на користь клієнта? На ці та багато інших запитань у Legal High School відповідали партнери ЮК EQUITY Олександр Лисак та Ярослав Зейкан у рамках майстер-класу «Стратегія і тактика захисту».

«Не нашкодь» — головна заповідь адвоката

Відкриваючи майстер-клас і говорячи про актуальність тематики, пан Лисак наголосив, що потенційний клієнт, звертаючись до адвоката, хоче бути впевненим у тому, що надана йому допомога буде професійною. Він зазначив, що клієнти, яким інкримінують службові або корупційні злочини, більш відповідально і скрупульозно підходять до питання свого захисту. Вони самі стають своїми захисниками, вивчають кримінальне процесуальне законодавство, судову практику, досконально знають матеріали своєї справи, адже йдеться про їхні долі. «Адвокат повинен бути впевненим у власних силах, щоб відстояти свою позицію, — вважає лектор. — Доскональне володіння матеріальним і процесуальним кримінальним законодавством і правильне застосування цих норм може гарантувати позитивний результат для вашого клієнта».

Олександр Лисак нагадав, що у вересні минулого року запрацював Вищий антикорупційний суд (ВАКС), до якого було передано багато справ. У практиці адвоката поки немає вироків ВАКС у справах, які він веде, адже це дуже складні кейси, які нараховують безліч томів. Однак справи у ВАКС розглядаються досить швидко: судові засідання призначаються на місяць по кілька разів, іноді справа слухається протягом усього дня. Є певний порядок і в роботі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. А ось від роботи столичної прокуратури та Офісу Генерального прокурора у пана Лисака позитивних вражень немає.

«Ми живемо в умовах латентної судової реформи, яка і тоді, і тепер проводиться неправильно і не дає позитивних результатів. Головна проблема — гострий дефіцит суддів», — продовжив Ярослав Зейкан. За нинішньої кількості справ, за підрахунками лектора, Україні потрібно 25 тисяч суддів, але такої кількості суддів у національній правовій системі не буде ніколи, отже, проблема тривалого розгляду справ нікуди не дінеться. Судді не встигають розглядати справи. «Якщо справа розглядається судом присяжних, необхідно забезпечити щоденний розгляд справи, а такої можливості у суддів немає», — шкодує адвокат.

Стратегія — це те, чого хоче клієнт

Як підкреслив пан Зейкан, правова позиція — це стратегічне забезпечення справи, те, чого хоче клієнт. Навіть якщо адвокат бачить докази провини свого підзахисного, він не може відступити від позиції клієнта. Якщо клієнт націлений на виправдувальний вирок, адвокат повинен зробити все можливе в межах правового поля для досягнення цієї мети.

«Іноді навіть винну особу може бути виправдано. Хоча, як правило, відбувається навпаки — невинна особа засуджується тому, що проти неї працює величезний державний арсенал», — озвучив негативну тенденцію пан Зейкан. Разом із тим судді в цьому контексті намагаються переступати «червону межу»: якщо доказів провини підсудного недостатньо, мало хто піде на прийняття обвинувального вироку, адже це рішення ще має встояти у вищих інстанціях.

Ярослав Зейкан зупинився на головних відмінностях КПК 1960 року і чинного: тодішній процес він назвав інквізиційним, нинішній — змагальним.

Проаналізувавши стратегічні питання, лектор перейшов до тактики. За словами пана Зейкана, тактичні прийоми застосовуються для досягнення стратегічної мети, і тут адвокату можна проявити майстерність. Одним із таких тактичних прийомів є навідні запитання. Відповідно до статті 352 КПК України дозволяється ставити навідні запитання під час перехресного допиту.

Як відзначили спікери, багато юристів не можуть розрізнити прямий і перехресний допити. А Ярослав Зейкан звернув увагу на статтю 351 КПК України, в якій залишилися «інквізиційні елементи» КПК 1960 року. Йдеться про право головуючого судді протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення відповідей. «Обвинуваченого треба готувати і до цього», — попереджає лектор.

Інший тактичний прийом, за який адвокатів часто критикують, — це затягування розгляду судової справи (у разі, коли це доцільно).

Олександр Лисак рекомендує «вчасно зупинитися»: «Якщо допит свідка в ході судового розгляду відбувається за вашим сценарієм, не ставте свідкові запитань» І ще одна порада: «Якщо ви сумніваєтеся у власних свідченнях, не фантазуйте — так можна собі тільки нашкодити. А до допиту потрібно ретельно готуватися разом з адвокатом».

Висновок експертизи — важливий доказ

Говорячи про судовий розгляд справи, лектори наголосили, що апеляційна та касаційна скарги складаються по-різному. Відмінність полягає в тому, що суд касаційної інстанції не досліджує доказів. Верховний Суд — це суд права, а не факту. Однак, аналізуючи практику Верховного Суду, ми побачимо, що в деяких випадках суд втручається в процес оцінки доказів. Ярослав Зейкан звернув увагу на те, що за частиною 1 статті 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин. А як оцінюються ці «правові обставини»? Шляхом оцінки доказів. Пан Зейкан зазначив, що стаття 433 КПК України застосовується судами по-різному, але адвокати повинні вимагати якомога ширшого її тлумачення.

Лектори також порадили співпрацювати з експертами — це важливий аспект захисту клієнта. Тепер у адвокатів є можливість наймати власного експерта, який може надати свій експертний висновок як контрверсію. У такому разі суд порівнюватиме два експертних висновки, допитувати експертів і може навіть призначити третю експертизу.

Олександр Лисак додав, що в кожному виді експертизи є своя проблематика, а підготовка до допиту експерта є окремим і важливим елементом адвокатської роботи. «У деяких справах висновок експертизи — це ключовий доказ, без якого довести провину обвинуваченого дуже важко», — резюмував пан Лисак.

Ярослав Зейкан підкреслив, що експерти роблять експертизу тільки відповідно до методичних рекомендацій. І це велика проблема для адвокатів, оскільки правозахисникам ці методики недоступні, отже, не можна перевірити, чи все експерт зробив правильно.

«Побутує помилкова думка, що судові дебати вже не мають жодного значення. Нічого подібного. Це дуже важлива стадія судового розгляду. Під час дебатів можна викласти фактично мотивувальну частину вироку. Кожен адвокат повинен продумати свою промову, написати її на папері, але не читати перед судом», — підкреслив Ярослав Зейкан. Прийнято вважати, що судді слухають промову адвоката з інтересом перші 15 хвилин. Але це теж спірний момент, адже буває, що матеріали справи налічують 100 томів. Пан Зейкан говорить, що такі об’ємні матеріали — це недоліки сторони обвинувачення. Не може бути справа на 100 томів, як і обвинувальний акт на 1900 сторінок — це нонсенс. Олександр Лисак порекомендував колегам долучати свою промову в ході судових дебатів до матеріалів справи.

Підбиваючи підсумки майстер-класу, пан Лисак закликав колег нічого не боятися: «Якщо ви беретеся за справу, будьте впевнені, що ви можете надати правову допомогу якісно. Щоб домогтися для клієнта позитивного рішення, необхідно готуватися до захисту». «Немає ні великих, ні знаменитих, ні видатних адвокатів. Є адвокати-професіонали, які працюють над собою», — додав Ярослав Зейкан на завершення заходу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик