Майно ФОП, яке ним придбане і використовується в підприємницькій діяльності, треба розглядати як його особисту приватну власність — Ольга Лепіхіна

Поділ майна, коли один чи обидва із подружжя є фізичними особами — підприємцями (ФОП), — тема лекції у Legal High School Ольги Лепіхіної, співкерівника практики сімейного права Asters, адвоката. Вона нагадала слухачам роз’яснення Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року, відповідно до яких ФОП у цивільно-господарських відносинах є різностороннім учасником. Принципи здійснення ним підприємницької діяльності роблять його подібним до юридичних осіб, тоді як у приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в його статусі, він залишається громадянином — фізичною особою. Відтак, до ФОП треба застосовувати норми спеціального (господарського) законодавства, якщо предметом регулювання безпосередньо є їх підприємницька діяльність. Натомість необхідно брати до уваги норми цивільного законодавства, якщо предмет регулювання виходить за межі підприємницької діяльності, зачіпаючи приватні інтереси суб’єкта, та повною мірою врегульовується нормами ЦК України.

Лектор підкреслила, що відповідно до цього роз’яснення законодавство не виділяє такого суб’єкта права власності, як ФОП, та не містить норм щодо права власності ФОП — законодавство лише встановлює, що ФОП відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення. Відтак, суб’єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому правовий статус ФОП не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності. Таким чином, нерухоме майно має реєструватися за фізичною особою.

Говорячи про поділ майна, лектор наголосила на презумпції права спільної сумісної власності подружжя, яка унормована статтями Цивільного та Сімейного кодексів. При цьому критерії, за допомогою яких можна надати спірному набутому майну режим спільного майна, є такими: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. «Тільки у разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою», — наголосила Ольга Лепіхіна.

Спираючись на постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року та від 2 жовтня 2013 року, лектор підкреслила, що відповідно до положень статей 57 та 61 СК України, а також статті 52 ЦК України майно приватного підприємства чи ФОП не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності. Крім того, майно ФОП, яке ним придбане й використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, треба розглядати як його особисту приватну власність відповідно до статті 57 СК України, а не як об’єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання статей 60 та 61 зазначеного Кодексу.

Принагідно лектор звернула увагу слухачів Legal High School на неоднозначну судову практику з цього питання та проілюструвала свої тези рішеннями судів та постановами Верховного Суду. За її словами, позитивною практикою є спосіб поділу, сформульований постановами ВС, відповідно до яких якщо майно, набуте фізичною особою — підприємцем, використовується ним у своїй підприємницькій діяльності, в іншого з подружжя право власності на це майно трансформується у право вимоги виплати половини вартості внесеного майна у разі поділу майна подружжя або врахування при поділі іншого майна подружжя.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик