Як підготувати персонал компанії до податкової перевірки і які алгоритми слід застосовувати, поділився зі слухачами Legal High School керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп» Андрій Чехонадський.
Свою лекцію він розпочав із риторичного запитання: «Чи потрібно готуватися до податкових перевірок?».
Значна частка таких перевірок закінчуються виявленням порушень податкового і валютного законодавства і, як наслідок, складанням податкового повідомлення-рішення, зазначив доповідач. На його думку, причина цього у державній політиці: якщо ініційована і проведена перевірка не виявила в діяльності платника податків певних порушень податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, це свідчить про недоліки у роботі осіб, які здійснюють перевірку, і тягне їх відповідальність. Незалежно від тактики підготовки до контрольно-перевірочних заходів, якщо до вас прийшли з перевіркою і ви дотримуєтесь усіх напрацьованих біснесом правил щодо її проведення, все одно у результаті отримаєте акт перевірки з виявленням порушень, констатував пан Чехонадський.
Лектор зазначив, що у своїй діяльності при виявленні платників податків, які підлягають перевірці, фіскальні органи керуються системою «Податковий блок», що запроваджена відповідно до наказу ДФС України № 290 від 8 жовтня 2012 року. «Якщо говорити просто, то цій системі відомі всі господарські операції платників податків, за якими формувались податкові вигоди, і перед проведенням планових і позапланових перевірок контролюючий орган вже знає, що у ланцюгу поставок є платник податків, який, на думку контролюючого органу, є «сумнівним». Відповідно, тільки-но платник податків з реального сектору економіки починає операції з «сумнівним» платником податків, до нього одразу приходять з перевіркою фіскальні органи», – зауважив А. Чехонадський. За його словами, контролюючий орган в акті про проведення перевірки обов’язково зазначить, що операції з такими контрагентами є сумнівними. У свою чергу, податкові вигоди, а саме: сформований податковий кредит і витрати за податком на прибуток, відображені платником податків незаконно, з порушенням норм Податкового кодексу України, відповідно, до нього можуть бути винесені податкові повідомлення-рішення.
Розглядаючи практичні аспекти захисту, пан Чехонадський рекомендував не ігнорувати стадію подання заперечень на акт перевірки. Якщо в акті про проведення перевірки інспектори зазначили, що платником податків не надані певні первинні документи, то їх обов’язково необхідно надати в порядку подання заперечень на акт перевірки.
У цьому аспекті він звернув увагу на судову практику, що сформувалася за вказаним питанням, а саме – на постанову Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 802/2148/13-а, в якій суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення у зв’язку з тим, що не подані на стадії перевірки первинні документи було надано на стадії подання заперечень на акт перевірки, що свідчить про дотримання платником податків положень ПК України. Крім того, такі документи можуть бути досліджені судом під час розгляду справи.
Також, на думку А. Чехонадського, необхідно проводити підготовчі заходи з персоналом підприємства. Потрібно пояснювати працівникам, що при проведенні перевірки в жодному разі не слід підписувати будь-які документи й навіть говорити з представниками контролюючих органів, – поділився радикальними механізмами впливу на персонал підприємства лектор.
Водночас найефективнішим способом захисту від податкової перевірки є недопуск контролюючих органів до проведення перевірки. Зокрема, про це свідчить судова практика, сформована ще Вищим адміністративним судом України та Верховним Судом України, яку вже застосовує Верховний Суд: у разі допуска контролюючого органу до проведення перевірки судове оскарження можливе лише щодо порушень, виявлених такою перевіркою.
На доводи колег, що наслідком недопуску перевіряючого органу до перевірки може стати арешт рахунків підприємства і фактичне блокування його роботи, Андрій Чехонадський навів приклади із нещодавньої судової практики. Зокрема, це постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 817/3875/14, в якій суд вказав, що недопуск службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є приводом для арешту грошових коштів на рахунках платників податків. Таким приводом є тільки податковий борг.
Крім того, у постанові ВС від 13 березня 2018 року у справі № 826/2992/17 суд зазначив, що спір про право – це коли платник податків висловлює свою незгоду з тим чи іншим рішенням контролюючого органу, а адміністративний арешт активів при наявності спору про право не застосовується.
