Модуль «Відкриття кримінального провадження» блоку «Стратегія і тактика захисника на стадії досудового розслідування» Школи кримінальної практики Legal High School продовжує свою роботу. Наслідки порушення підслідності справи крізь призму судової практики проаналізував старший детектив Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Крикун-Труш.
Лектор зазначив, що стаття 216, яка регулює перебування під слідством у Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) України, з точки зору юридичної техніки виписана досить складно, містить безліч посилань на інші нормативно-правові акти. Говорячи про алгоритм визначення підслідності, старший детектив НАБУ рекомендує починати з визначення відповідної статті КПК України, потім, проаналізувавши статтю 216, визначити суб’єкта, в деяких випадках (якщо залишилися сумніви між органами НАБУ і Державним бюро розслідувань) необхідно визначити суму (розмір предмета злочину або заподіяної ним шкоди) і, якщо це необхідно, місце скоєння злочину. Пан Крикун-Труш не пригадує випадків з власної практики, коли, проаналізувавши всі обставини справи, виникали труднощі з визначенням підслідності справи того чи іншого органу.
Спікер підкреслив, що за визначення підслідності відповідальний прокурор, і виділив кілька висновків провідних юридичних вузів, які одностайні в тому, що докази, отримані слідчим, прокурором з порушенням правил підслідності, мають визнаватися неприпустимими.
Найбільш типовими помилками старший детектив НАБУ назвав такі: здійснення досудового розслідування не уповноваженим органом досудового розслідування; штучна кваліфікація; нібито відсутність спору про підслідність; фактичне здійснення досудового розслідування прокурором без передачі матеріалів слідчому. Що стосується останнього, то лектор нагадав, що КПК України наділяє прокурора повноваженнями для здійснення всіх слідчих дій, і бувають випадки, коли до моменту затримання і пред’явлення підозри прокурор веде слідство самостійно за оперативного супроводу інших органів. У цьому контексті Артем Крикун-Труш порадив адвокатам перевіряти, коли саме матеріали були передані слідчому.
Говорячи про судову практику, лектор виокремив справу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №201/5699/16к («…здійснення військовою прокуратурою всіх слідчих дій у цьому кримінальному провадженні виходило за межі її повноважень, а всі докази, отримані в ході здійснення цих дій, є неприпустимими…») та справу, що розглядається Печерським районним судом м. Києва («З урахуванням викладеного порушення, допущені під час досудового розслідування, перешкоджають призначенню кримінального провадження до судового розгляду, оскільки досудове розслідування цього кримінального провадження, а також затвердження обвинувального акта проводили не уповноважені на це особи»). «Отже, незважаючи на наявність такої судової практики, правила підслідності, на жаль, продовжують порушуватися», — резюмував Артем Крикун-Труш.
