Про специфіку розшуку і повернення активів, виведених за кордон, а також про відповідний правовий супровід слухачам LHS розповіли партнери Sayenko Kharenko Олена Сукманова і Олександр Друг, а також радник Sayenko Kharenko Володимир Яремко.
За словами Олени Сукманової, активи в іноземних юрисдикціях починають розшукувати в тому випадку, якщо є борги або у разі великих корпоративних конфліктів, коли хтось намагається щось приховати. «Ви повинні бути саме тим кредитором, борги якого боржник вирішить віддати в першу чергу», — наголосила пані Сукманова.
Пошук майна — це середина шляху. Майно треба не тільки знайти, а й забрати — накласти стягнення. Як стверджує спікер, на першому етапі можливий поглиблений моніторинг контрагентів і боржників — саме з нього все починається. У свою чергу, в рамках моніторингу ми не тільки шукаємо по базах судових реєстрів та реєстрів банкрутств, а саме дізнаємося, яким чином зникають ці ліквідні активи боржника. Олена Сукманова також рекомендує не нехтувати моніторингом щодо медіа, природно належним чином фільтруючи джерела інформації.
Процес складного стягнення не зупиняється тільки на юридичному стягненні в українській або іноземній юрисдикції. Якщо боржники креативно ставиться до неможливості повернути борг, то так само креативно треба підходити і до питання звернення стягнення та пошуку того, куди зникли гроші та інші активи, переконана пані Сукманова.
Наступним кроком, за словами спікера, є аудит боржника і пошук його слабких сторін, зокрема того, які порушення у своєму бізнесі допускаються, чи є податкові афери, чи є недобросовісні партнерські відносини тощо. Олена Сукманова констатує, що іноді хто перший «добіжить» до активів — того вони і є. Успіх будь-якого стягнення залежить від перших місяців процесу — саме тоді, коли сторони вкладаються. Після цих місяців реальні шанси на компромісне рішення збільшуються в рази.
Олександр Друг, у свою чергу, зазначив, що у багатьох випадках бенефіціари структурують свої активи таким чином, що вони фізично там і знаходяться (наприклад, акції в іноземних холдингових компаніях). Так вони можуть непрямо контролювати активи в Україні. Необхідно знати, яким чином бенефіціар тримає всю корпоративну структуру — це може відбуватися безпосередньо, через траст або через номінальних осіб, стверджує лектор.
Володимир Яремко підкреслив, що, з огляду на досвід роботи в іноземних юрисдикціях, чи не найголовнішим питанням, яке варто поставити, є питання, яка ваша мета і хто ваш опонент. Юрисдикція важлива не тільки в контексті того, де є активи. Часто використовують «якірний позов», щоб отримати глобальний арешт активів.
Як підкреслюють доповідачі, справи щодо повернення активів не можна не розглядати в комплексі зі справами щодо розшуку активів. Не можна недооцінювати також кримінальний процес в Україні та інших юрисдикціях.
