Про зміни щодо оподаткування нерезидентів та підготовку до нових спорів слухачам Legal High School розповів Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx, адвокат. Опираючись на приклади з власного досвіду, він зазначив, що у разі побудови корпоративної структури через нерезидентів чи співпрацю з ними потрібно звертати увагу на два основних критерії: резидентство контрагента та наявність спеціальних режимів оподаткування.
Наступними кроками мають стати витребування у контрагента: правовстановлюючих документів контрагента-нерезидента або учасника (акціонера контрагента); схеми власності (зі зрозумілим кінцевим бенефіціаром); пояснення походження коштів нерезидента (з доказами: платіжні доручення, виписки); актуальної на звітний період довідки (аналога витягу) Certificate of Good Standing, Certificate of Existence та Certificate of Authorization; довідки про податкове резиденство (Tax Residence Certificate (TRC). Лектор наголосив, що при цьому документи мають бути з апостилем та перекладом або нотаріально посвідчені, якщо апостиль не є обов’язковим відповідно до міжнародних договорів.
Лектор проаналізував приклади типової практики ДФС з обміну податковими даними про резидентів низькоподаткових юрисдикцій.
З метою уникнення подвійного оподаткування Мирослав Гнидка порадив вивчати перелік країн, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування, навів їх актуальний перелік та наголосив, що такі договори мають вищу силу, на відміну від норм Податкового кодексу України, і при застосуванні ставок оподаткування та резидентства, де має бути сплачений такий податок, потрібно керуватися умовами договору, а не Кодексу. Крім того, відповідно до статті 7 Закону «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з Іспанією, Малайзією та Японією. Лектор зазначив, що для коректного застосування потрібно використовувати останню редакцію такого договору та порадив джерела, де оперативно розміщуються зміни та доповнення до цих договорів.
Щодо офшорних юрисдикцій, то Мирослав Гнидка закликав з обережністю ставитися до співпраці з контрагентами з таких юрисдикцій, оскільки банки з недовірою ставляться до офшорів та дуже ретельно перевіряють усі фінансові операції з ними. Лектор навів перелік офшорних зон, встановлений Кабінетом Міністрів України, та зазначив, що особливістю таких юрисдикцій є те, що ставка податку на прибуток на п’ять і більше пунктів відрізняється від такої ставки в Україні. Крім цього, в таких юрисдикціях неможливо визначити кінцевого бенефіціара компанії та є невисокі вимоги місцевого законодавства до діяльності компаній.
Лектор розповів про новели податкового законодавства, що стосуються оподаткування нерезидентів, які набули чинності з 1 липня 2020 року, та зосередив увагу на зміні порядку оцінки інвестиційних активів, які продаються чи придбаваються на території України. Також він наголосив на тому, що під час таких правочинів застосовується принцип «витягнутої руки».
