Правові аспекти професійної діяльності на фондовому ринку стали темою лекції партнера Asters Олександра Онуфрієнка. Він зосередив увагу слухачів Lеgal High School на тому, що фондовий ринок є складовою частиною ринку капіталів, робота на якому потребує різноманітних складних інструментів, до того ж операції на фондовому ринку передбачають складне юридичне оформлення.
Лектор нагадав що у 2014—2015 роках змінилася модель українського фондового ринку, який тепер будується за американською моделлю, в якій традиційно важливу роль відіграє регулятор (у нашому випадку НКЦПФР). Не виключено, що набуде чинності й американська система визначення цінних паперів методом виключення (що ними не є), тоді як в Україні перелік цінних паперів, визначений законом.
Відповідно до частини 8 статті 17 Закону України «Про цінні папери», правочини щодо цінних паперів повинні вчинятися за участю або посередництвом торгівця цінними паперами, крім визначених законом випадків:
— розміщення емітентом власних цінних паперів;
— викупу та продажу емітентом власних цінних паперів;
— проведення розрахунків з використанням неемісійних цінних паперів;
— розміщення казначейських зобов’язань України;
— внесення цінних паперів до статутного (складеного) капіталу юридичних осіб;
— дарування цінних паперів;
— спадкування та правонаступництво цінних паперів;
— вчинення правочинів, пов’язаних з виконанням судових рішень;
— вчинення правочинів у процесі приватизації;
— вчинення правочинів між нерезидентами за межами України (навіть якщо предметом угоди є акції українського АТ).
Олександр Онуфрієнко наголосив, що закон прямо говорить, що правочини щодо цінних паперів, вчинені без участі (посередництва) торговця цінними паперами, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 17, є нікчемними.
Так само є нікчемними правочини щодо цінних паперів, вчинені за участю, від імені та/або на користь осіб, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції», що передбачають заборону або обмеження вчинення відповідних правочинів та/або проведення відповідних фінансових операцій.
Лектор звернув увагу слухачів на поняття «підозрілого» договору, тобто договору купівлі-продажу (міни, РЕПО), укладеного на біржовому або позабіржовому ринку, ціна якого для лістингових цінних паперів та цінних паперів, які використовуються для розрахунку біржового фондового індексу, відрізняється від останнього розрахованого протягом 12 місяців біржового курсу на 20% і більше, а для позалістингових цінних паперів відрізняється від останньої розрахованої протягом 12 місяців ціни закриття торговельного дня на 50% і більше. Об’єктом «підозрілого» договору є виключно цінні папери, включені до біржового списку хоча б однієї з фондових бірж.
Олександр Онуфрієнко зазначив, що у разі проведення операцій з цінними паперами, за якими у торговця виникає підозра маніпулювання цінами на фондовому ринку або укладання «підозрілого» договору клієнтом та/або контрагентом, торговець цінними паперами зобов’язаний повідомити про це Комісію у складі нерегулярних адміністративних даних.
Лектор проілюстрував свої тези прикладами із судової практики розгляду спорів, в яких брали участь учасники фондового ринку, зокрема щодо підозрілих договорів, спонуканню емітента до викупу акцій, блокуванню сквіз-ауту тощо.
