У рамках Legal High School виступила радник ЮФ Aequo Олена Перцова з лекцією на тему «Що вважається вагомими підставами для відновлення і продовження процесуальних строків». Вона розповіла про особливості положень нового Господарського процесуального кодексу України в цьому питанні і про актуальну судову практику.
Як зазначалося, суд за заявою учасника справи відновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого відновлення. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаргу подано по закінченні одного року з дня складення повного тексту судового рішення (за двома винятками: 1) суб’єкти не повідомлялися/не притягувалися до участі; 2) наявність обставин непереборної сили). Якщо в судовому засіданні проголошені тільки вступна або резолютивна частини рішення або якщо розгляд справи відбувся без повідомлення сторін, строк починає обчислюватися з дня складення повного тексту рішення.
Ухвала про відновлення строків не оскаржується, підкреслила пані Перцова. Однак частина 2 статті 262 ГПК України дозволяє до відкриття апеляційного провадження учасникам справи подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження. «Моя рекомендація: якщо є підозра, що опоненти пропустили строк, потрібно спробувати подати заперечення. Деякі апеляційні суди враховують, чи заперечувала друга сторона», — зазначила доповідач.
Законодавець прописав випадки, коли документ є врученим (отримання судового рішення під розписку, день отримання судом підтвердження про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу, день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення тощо). Це має сприяти більш сумлінній поведінці учасників процесу. Олена Перцова відзначила, що функціонал сайту «Укрпошти» дозволяє простежити рух листа. Судді можуть визнати поважною причиною пропуску строку, переконавшись, що рішення було надіслане вчасно, але воно «зависло» між відділеннями.
Цікавою є постанова КГС ВС у справі №918/252/17 від 16 липня 2018 року, в якій зазначалося, що пропуск строку на оскарження без поважних причин мав місце через неналежне ставлення до оформлення матеріалів касаційного оскарження — неусунення недоліків, що призвело до повернення раніше поданої касаційної скарги. Такі причини не можна віднести до об’єктивно непереборних, тобто пропуск строку на касаційне оскарження мав місце у зв’язку із халатністю самої особи, зазначається в рішенні.
Також пані Перцова навела практику, коли заявляється клопотання про закриття провадження на підставі того, що апеляційну скаргу було подано не уповноваженою (неадвокатом) особою. Є випадок, коли Держказначейство мотивувало необхідність подачі скарги пізніше тим, що в роботі знаходиться величезна кількість проваджень.
Радник ЮФ Aequo рекомендує прописувати безліч підстав для відновлення строків або зосередитися на одній, в якій є впевненість. Але є ще один варіант: не соромитися відмовляти клієнтам, які затягнули з подачею скарги. «Не юристи та адвокати пропускають строки, а клієнти, які приходять через кілька років і просять щось придумати», — зауважила спікер.
Сьогодні суди досить суворо підходять до доводів про те, що особа не знала про засідання або не могла своєчасно отримати текст рішення, яке оскаржується. Зокрема, лектор порадила хоча б раз у два тижні перевіряти пошту за юридичною адресою. Судді часто апелюють до того, що в Україні діє відкритий Реєстр судових рішень, з яким кожен може ознайомитися. Позивачам потрібно довести, що вони цікавилися ходом судового провадження. Як свідчить рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Доказом того, що сторона сумлінно виконувала свої обов’язки і дуже хотіла подати апеляцію, може бути постійне звернення до суду з вимогою видати повний текст рішення.
