«Захистити інтереси клієнта в суді можна, але якщо йдеться про корпоративні конфлікти, то необхідно докладати зусиль для їх вирішення в позасудовому порядку», — розпочала лекцію у рамках LHS Олена Перцова, радник ЮФ AEQUO.
Спікер розділяє два види конфліктів: рейдерство і, власне, корпоративні конфлікти. Якщо клієнт має справу з рейдерством, то у 80% випадків домовитися неможливо, оскільки йдеться про агресивну атаку, яка не має на меті діалогу. Решта 20% — це випадки, коли метою рейдерського захоплення є «відступні» гроші. У цьому разі рейдер виявить зацікавленість у переговорах сам.
У випадках з корпоративними конфліктами ситуація протилежна — мирне врегулювання спору можливе у 80% випадках.
Під час лекції Олена Перцова зупинилася на помилках, яких можуть припуститися юристи, вирішуючи корпоративні конфлікти. Перш за все, це вузьке розуміння завдання (відсутність розуміння проблеми клієнта). Далі йдуть поспіх (коли здається, що ситуація дуже проста) та відсутність роботи з інтересами клієнта/опонента (коли ми не намагаємося з’ясувати справжню причину конфлікту, задовольняючись лише версією клієнта). Також помилками можуть стати відсутність розуміння бізнес-процесів клієнта і прийняття рішень за нього. «Важливо в певний момент відключати в собі юриста і ставити себе на місце клієнта. Це допомагає подивитися на конфлікт його очима і запропонувати розв’язання проблеми з урахуванням особливостей бізнесу клієнта», — зазначила Олена Перцова.
Серед непродуманих дій на шкоду клієнту можуть бути: розголос у пресі, звернення до правоохоронних органів, повідомлення контрагентів. Наприклад, приймаючи рішення про проведення прес-конференції, необхідно пам’ятати, що підсумки заходу залишаться в просторах інтернету, а будь-яке поширення негативної інформації може призвести до здешевлення активів. Те саме стосується і повідомлення контрагентів про корпоративний конфлікт усередині компанії, оскільки, швидше за все, вони не будуть розбиратися в питанні «хто правий і хто винен», а просто припинять співпрацю. Щодо правоохоронних органів, то лектор відзначила, що їй невідомо про позитивний досвід вирішення корпоративних конфліктів з їхньою участю.
Описуючи етапи роботи юриста в позасудовому врегулюванні конфлікту, лектор першими з них назвала встановлення контакту з клієнтом і виявлення причин конфлікту, і тільки тоді вже — юридичний аналіз ситуації. Після цього варто визначити коло «причетних» до конфлікту, ризики та наслідки можливих варіантів вирішення ситуації. Далі важливо обговорити юридичний бік з клієнтом і визначити його мінімальні та максимальні очікування. Наступний важливий етап — безпосередньо переговори. Завершальним етапом роботи юриста повинна бути фіналізація домовленостей і їхня фіксація на папері.
