Про особливості підтвердження повноважень адвоката у господарському, цивільному та адміністративному процесі йшлося у рамках лекції судді Великої Палати Верховного Суду Дмитра Гудими. Він, посилаючись на норми процесуальних кодексів, наголосив, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати. Лектор зазначив, що неодноразово траплялися випадки, коли особа, подаючи касаційну скаргу, не підтвердила статус адвоката. Для ілюстрації він навів приклад ухвали КАС у складі ВС, згідно з якою підставою для повернення касаційної скарги стало те, що представник скаржника надав ордер, але не підтвердив статус адвоката.
Лектор наголосив, що статус адвоката підтверджує свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України. За наявності таких документів відсутність даних про особу в Єдиному реєстрі адвокатів України, на думку суддів Верховного Суду, не підтверджує відсутність у неї статусу адвоката.
Говорячи про підтвердження повноважень адвоката, Дмитро Гудима нагадав відповідні положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуальних кодексів та зупинився на аналізі практики ВС щодо ордера, довіреності та договору про надання правової допомоги.
Суддя зауважив, що впродовж багатьох років в ордері часто зазначалося, що він виданий для представництва в усіх органах державної влади, місцевого самоврядування або в усіх правоохоронних органах, або в судах України. Тепер відповідно до постанови Великої Палати ВС від 5 червня 2019 року у справі №9901/847/18 в ордері необхідно зазначати назву конкретного органу, в якому адвокат здійснюватиме представництво.
Згідно з постановою Великої Палати ВС від 5 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18 ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає.
Відмінність у практиці ВС щодо того, потрібен для підтвердження повноважень адвоката оригінал ордера чи достатньо його копії, усунула його Велика Палата у постанові від 1 липня 2020 року, відзначивши, що підтвердити повноваження адвоката можна як оригіналом ордера, так і його копією, засвідченою у визначеному законом порядку. Причому адвокат має повноваження засвідчити таку копію самостійно, якщо інше не передбачено законом.
Дмитро Гудима зауважив, що висновок ВП ВС стосується застосування приписів процесуального закону у зв’язку з приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року. На думку лектора, з огляду на нові вимоги до оформлення ордера, встановлені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року, підхід суду, ймовірно, може відрізнятися.
Лектор звернув увагу на практику ВС щодо зазначення на звороті ордера про обмеження повноважень адвоката. Доповідач вказав, що в ЄДРСР є судові рішення, згідно з якими на звороті ордера має бути наведена інформація як про наявність, так і про відсутність таких обмежень, а також судові рішення, згідно з якими обмеження повноважень адвоката в ордері зазначаються тільки тоді, коли вони встановлені договором про надання правової допомоги.
Окремо суддя зупинився на висновках ВС стосовно представництва адвокатом інтересів клієнта за довіреністю. Зокрема, про те, чи потрібно у довіреності зазначати, що представник є адвокатом; чи може суд не брати до уваги копію довіреності; чи можливо закрити провадження (апеляційне, касаційне), якщо у матеріалах справи є належна копія однієї довіреності, а зі скаргою особа подала неналежно оформлену копію іншої, теж чинної, довіреності; чи унеможливлює закриття вказаного провадження те, що скаргу (апеляційну, касаційну) підписала особа, яка не має статусу адвоката, якщо у судовому засіданні інтереси відповідного учасника справи представляв адвокат.
