Школа судової практики Legal High School, присвячена захисту, злочинам і покаранням у сфері IP, продовжує свою роботу. Про особливості оскарження рішень Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання знака добре відомим у судовому порядку розповів партнер ЮФ Aequo Олександр Мамуня.
Охорона прав на добре відомий знак встановлюється статтею 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Навіщо взагалі визнавати знак добре відомим? Правова охорона надається з будь-якої дати в минулому; можна уникнути кваліфікаційної експертизи; правова охорона надається для неспоріднених товарів і послуг; плацдарм для визнання недійсними свідоцтв на зареєстровані знаки.
Визнати знак добре відомим можуть Апеляційна палата МЕРТ і суд. Станом на 24 квітня 2018 року Апеляційна палата прийняла 129 таких рішень, суд — 40. У період 2011—2017 років Апеляційна палата прийняла 76 рішень про визнання знака добре відомим і 5 рішень про відмову у визнанні знака добре відомим.
«У нас є державна організація, яка фіксує ту обставину, що певний знак на певній території щодо певної особи став добре відомим», — резюмував Олександр Мамуня перш ніж перейти до конкретних кейсів. За його совами, незважаючи на те, що заявники мають чималі шанси отримати позитивне рішення Апеляційної палати, дискреція палати дуже велика. А ось практика оскарження рішень палати в суді — дуже невелика. Він знайшов вісім судових рішень, на шести з яких зупинився більш детально. «Суд і є тією організацією, яка з урахуванням принципу розподілу влади повинна збалансувати і більш чітко врегулювати дискрецію органу виконавчої влади», — підкреслив лектор.
Детальніше він зупинився на таких кейсах: масло «Селянське» (справа №760/12869/14-ц), «МТС» (справа №431/4308/15-ц), «LUXE» (справа №2609/29326/12 ), «Моя сім’я» (справа №2а-9636/11/2670), «Корвалол Corvalolum» (справа №910/17792/17). У справі «LUXE» суд, зокрема, зазначив, що чинне законодавство надає Апеляційній палаті можливість при вирішенні питання, за якими саме чинниками визнавати знак добре відомим в Україні, діяти на власний розсуд. Проблемне питання в цьому контексті, на переконання пана Мамуні, полягає в межах дискреції Апеляційної палати при обґрунтуванні свого рішення. Інші проблемні питання, які випливають із судової практики оскарження рішень палати: чи повинен відповідати добре відомий знак умовам надання правової охорони, передбаченим для «звичайних» зареєстрованих знаків? Відносини з визнання знака добре відомим: публічно- чи приватноправові?
