Як пройти шлях від подружжя до бізнес-партнерів і поділити бізнес під час розлучення, розповів слухачам Legal High School Олег Голубничий, керівник практики сімейного та спадкового права АО MITRAX. Лектор нагадав, що при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій треба виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб’єктом.
Відтак, лектор проаналізував особливості розподілу акцій в акціонерному товаристві та навів як аргумент постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа №372/504/17), що підтверджує абсолютну презумпцію спільної сумісної власності. Однак залишається практика, що майно, набуте подружжям у шлюбі, можливо віднести до категорії спільної сумісної власності в тих випадках, коли таке майно (або ж його набуття) відповідає трьом критеріям: часу набуття майна, джерелу набуття майна, меті набуття майна.
Що стосується поділу частки в статутному капіталі ТОВ, то лектор навів постанову Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11, в якій зазначається, що «вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого із подружжя право власності на майно трансформується в право вимоги, сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна у разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства.
Олег Голубничий радить при формулюванні позовних вимог щодо поділу майна подружжя, а саме — частки у статутному капіталі ТОВ, просити не поділити вказану частку в рівних долях між подружжям, а компенсувати половину вартості внеску.
Розповідаючи про поділ майна приватного підприємства, лектор нагадав, що у постанові Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 було зазначено таке: «майно приватного підприємства чи фізичної особи — підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності». Суттєві зміни в цій галузі відбулися після того, як Конституційний Суд своїм рішенням від 19 вересня 2012 року роз’яснив положення статті 61 СК України та вказав на те, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Якщо йдеться про розподіл майна ФОП, то майно ФОП є особистою приватною власністю особи, а не спільною сумісною власністю подружжя, хоча відповідно до постанови ВСУ від 13 червня 2016 року у справі №6-1752цс15 майно ФОП, яке використовується для господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Лектор наголосив, що наразі є така практика, що критерієм віднесення майна ФОП до спільної сумісної власності подружжя залишилося лише джерело його набуття. Тобто, якщо майно ФОП набуте для здійснення підприємницької діяльності, але за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно підлягає поділу.
