Під час інтенсиву «Новації в господарському процесі» Legal High School суддя Господарського суду м. Києва Тетяна Васильченко провела майстер-клас по роботі зі свідками.
Суддя вважає цей інститут досить корисним, особливо для корпоративних спорів. Показання свідків реалізуються у двох формах: заява свідка і письмове опитування учасників справи як свідків. Проте лектор не рекомендує цілковито покладатися на показання свідків, адже, крім належності та допустимості, суд оцінюватиме достовірність та достатність такого доказу. Свідок, згідно із законом, — будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Суддя звернула увагу на те, що показання свідків у формі заяви також подаються з усіма доказами разом із позовною заявою. Необхідно пам’ятати, що не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Джерело обізнаності свідка щодо обставин потрібно обов’язково вказувати у заяві свідка. Також у такій заяві, звернула увагу Тетяна Васильченко, обов’язково вказується підтвердження свідка про обізнаність зі змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих відомостей і про готовність з’явитися до суду на його виклик для підтвердження своїх показань. Це — три ключових пункти, на які потрібно звертати увагу при підготовці заяви свідка.
Потім пані Васильченко проаналізувала різні нюанси показань свідків крізь призму судової практики, звернувши увагу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2018 року (справа №916/3264/17), рішення Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2018 року (справа №910/21263/17), ухвалу Господарського суду Харківської області від 22 травня 2018 року (справа №922/872/18), постанову Верховного Суду від 20 лютого 2018 року (справа №904/10948/16) тощо.
Говорячи про письмове опитування, суддя рекомендувала звернути особливу увагу на те, як ставляться запитання. Деякі учасники ставлять запитання таким чином, що відповідь не передбачає іншої, окрім як ствердної, відповіді. Суд не має права зняти некоректне запитання. За загальним правилом учасник справи має право поставити в першій заяві по суті не більш ніж десять запитань іншому учаснику справи. Лектор не радить ставити понад десять запитань, якщо ж запитань більш ніж десять — не відмовлятися від відповідей зовсім, а відповісти тільки на десять за власним вибором. Пані Васильченко рекомендує надавати вичерпні відповіді на поставлені запитання з урахуванням поданих доказів. Відповідь має надавати керівник або інша посадова особа за його дорученням (для юридичних осіб), отже, необхідно додати докази повноважень відповідаючого.
