Практика українських судів і практика ЄСПЛ у розгляді справ про порушення права на захист на початкових етапах кримінального судочинства стали темою лекції Миколи Пашковського, наукового радника АО Barristers, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, к.ю.н., доцента.
На початку лекції пан Пашковський уточнив, що як наука криміналістика, так і національні суди та Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виділяють такий етап досудового розслідування, як початковий (initial stage), який характеризується особливою інтенсивністю проведення слідчих та інших процесуальних дій, часто пов’язаних з обмеженням прав і законних інтересів громадян та спрямованих на розслідування кримінальних правопорушень по «гарячих» слідах, збирання і попередження втрати доказів у кримінальному провадженні.
У силу того, що виникнення захисту в конкретному кримінальному провадженні є похідним від початку здійснення стороною обвинувачення кримінального переслідування, важливим є усвідомлення того, що існують формалізовані (через затримання, повідомлення про підозру) і неформалізовані моменти початку кримінального переслідування і, відповідно, захисту. У теорії кримінального процесу цьому присвячені роботи професора І.В. Гловюк. Судова практика, в тому числі ЄСПЛ, свідчить про те, що таке неформалізоване (фактичне) кримінальне переслідування (через незаконний обшук, огляд, поліцейський допит) не тільки є в процесуальній діяльності, а й грубо порушує право на захист осіб, право на свободу осіб і, як правило, призводить до неприпустимості зібраних доказів.
У силу обмеженості КПК України в частині ідентифікації фактичного кримінального переслідування Микола Пашковський закликав слухачів Legal High School керуватися практикою ЄСПЛ, зокрема, через використання автономного визначення міжнародним судом поняття «обвинувачення», різних тестів на перевірку правових ситуацій відповідності стандартам, розробленим у практиці ЄСПЛ (наприклад, тесту Енгеля, тесту, розробленого у справі «Салдуз та інші проти Туреччини», тощо).
Далі лектор зупинився на проблемі ефективного реагування стороною захисту на такі фактичні (неформалізовані) кримінальні переслідування. Зазначив, що існуюча практика ККС ВС свідчить про те, що, як правило, суди зупиняються на визнанні відповідних доказів неприпустимими.
Доречне (правильне і своєчасне) застосування практики ЄСПЛ, на думку спікера, необхідне як для усунення пробілів у КПК України, так і для забезпечення єдності судової практики.
