Про нові та оновлені права й обов’язки арбітражного керуючого розповів слухачам Lеgal High School голова ради Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих «Асоціація антикризового менеджменту» Вячеслав Лецкан. Він підкреслив, що для арбітражних керуючий почався цікавий час — у липні-серпні набуде чинності новий Кодекс України з процедур банкрутства, що складається з чотирьох книг, з яким потрібно працювати, а ще ж є чинне законодавство про банкрутство.
Одна з новел Кодексу — порядок призначення арбітражного керуючого. Раніше його призначав суд, а у разі відмови — здійснювалося повторне призначення. Тепер передбачений автоматичний розподіл, що видає три кандидатури, з яких і призначається арбітражний керуючий. Лектор вважає, що це нововведення виключить маніпуляції при призначенні арбітражного керуючого.
Передбачене у Кодексі і поліпшення оплати праці арбітражного керуючого — буде гарантований мінімум, сформований за рахунок авансового платежу в сумі трьох мінімальних заробітних плат (раніше було два прожиткових мінімуми), однак процедура розпорядження цими коштами наразі незрозуміла. Крім того, раніше преміювання арбітражного керуючого залежало від доброї волі комітету кредиторів. За новим Кодексом, після стягнення заборгованості арбітражному керуючому виділяється 5% від стягненої суми і 3% від вартості реалізованого майна. «Торги за новими правилами починаються не після набуття чинності Кодексом з процедур банкрутства, а через три місяці від дати його публікації», — підкреслив Вячеслав Лецкан.
Змінилася процедура заміни арбітражного керуючого. Новий Кодекс передбачає, що комітет кредиторів самостійно подає кандидатуру на його заміну. Раніше бажаючі зайняти вакантне місце пропонували свої кандидатури самостійно, що призводило до зловживань.
Лектор наголосив, що в новому Кодексі з’явилися такі поняття: наприклад, замість ліквідатора тепер буде керуючий ліквідацією, а в процедурі банкрутства фізичної особи — керуючий реструктуризацією. Натомість немає поняття мирової угоди як такої. Лектор висловив побоювання, що прозорість процедури банкрутства фізичних осіб і передбачений Кодексом захист інтересів членів їхніх сімей призведе до масового неповернення кредитів.
Змінилася і процедура оскарження: якщо раніше оскаржити могли тільки учасники справи, то відповідно до нового Кодексу це може робити будь-хто, що може створювати підстави для тиску на арбітражного керуючого, хоча він повинен діяти винятково в інтересах кредиторів. У Кодексі передбачено можливість включення кредиторів при пропуску ними строків подачі претензії — навіть після затвердження реєстру кредиторів.
Однією з важливих новел Кодексу з процедур банкрутства є запровадження інституту саморегулівної організації арбітражних керуючих, входити до якої буде не правом, а обов’язком арбітражного керуючого. За словами лектора, саморегулівні організації арбітражних керуючих є і тепер — їх п’ять, і деякі арбітражні керуючі є членами одразу двох-трьох таких організацій. Тепер вона буде тільки одна, Положення про неї розробляє Мін’юст, він же повинен буде скликати з’їзд арбітражних керуючих, на якому буде обрано керівні органи нової організації. Представники саморегулівної організації арбітражних керуючих обов’язково братимуть участь у перевірці роботи своїх колег комісією Мін’юсту, що, на думку пана Лецкана, є позитивною ініціативою, оскільки зараз представника від саморегулівної організації включити до складу комісії непросто.
