Про межі можливості втручання держави у право людини на мирне володіння майном у рамках LHS розповів керуючий партнер ЮФ Evris Ігор Кравцов.
Лектор нагадав слухачам, що підставою для звернення до Європейського суду з прав людини є порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, в якій ідеться про те, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Спікер відзначив, що під захистом статті 1 Першого протоколу знаходяться рухоме і нерухоме майно, акції, патенти і ліцензії, професійна клієнтура, матеріальна компенсація, присуджена судовим рішенням, а також право на пенсію.
За словами пана Кравцова, втручання буде правомірним, якщо воно здійснюється на підставі законності і якщо не порушено принципу «громадського інтересу», це є одним із критеріїв. «Іншими словами, втручання може вважатися виправданим, якщо його метою є задоволення «суспільного інтересу», — пояснив спікер.
«Також втручання має здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності, тобто повинен бути баланс між інтересами держави і суспільства (особи), а також між метою і засобами», — додав пан Кравцов.
Важливим елементом є справедлива і обґрунтована компенсація. «Компенсація має бути розумно пов’язаною з вартістю втраченого майна, але необов’язково повинна відповідати його ринковій вартості», — підкреслив лектор.
Пан Кравцов також представив слухачам практику ЄСПЛ щодо втручання держави в право володіння майном.
Показовою справою є «Сколло проти Італії», в якій встановлено порушення принципу пропорційності згідно зі статтею 1 Першого протоколу. Серед національних кейсів доповідач виділив справу «Інтерсплав проти України», в якій було порушено «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.
Щодо застосування Україною практики Європейського суду з прав людини, то лектор розповів, що рішення ЄСПЛ мають застосовуватися українськими судами в обов’язковому порядку, при цьому застосування має бути обґрунтованим. «Під обґрунтованістю можемо розуміти адекватність, виваженість і виправданість», — підкреслив спікер. За словами пана Кравцова, рішення ЄСПЛ за своєю правовою природою не містять виключно однозначних, жорстких і безальтернативних правил.
