Про алгоритми захисту від обвинувачень в ухиленні від сплати податків за судовою практикою за статтею 212 Кримінального кодексу (КК) України слухачам Школи податкової практики Legal High School розповів Андрій Гаврилюк, заступник директора юридичного департаменту Групи компаній FOZZY GROUP.
Тема обвинувачень за статтею 212 КК України досить складна, бо пов’язана не тільки з кримінальною відповідальністю, але й із проблемами бізнесу в частині таких обвинувачень. За словами лектора, це — основний важіль тиску правоохоронних органів на бізнес. Більше того, ця проблема містить ще й багато спірних питань на законодавчому рівні, починаючи від власне складу злочину, який апріорі не може існувати без узгодженого податкового зобов’язання, і закінчуючи кримінальними провадженнями у справах про ухилення від сплати податків, які виникають невідомо звідки.
Однією з найпроблемніших є частина 4 названої статті, що передбачає звільнення особи від відповідальності, якщо вона сплатила податки, збори (обов’язкові платежі). Таким чином, ця норма розв’язує проблему одного керівника компанії, дозволяючи звільнитися від відповідальності і при цьому повернути сплачені до бюджету гроші, але створює додаткові перешкоди в діяльності іншим керівникам компаній-контрагентів.
Аби створити бізнесу проблеми за статтею 212, достатньо довести ухилення від сплати податків на суму 881 тис. грн. Важливо також те, що подібні провадження часто відкриваються безпідставно. До прикладу, не так давно було зареєстровано кримінальне провадження за статтею 212 КК України за однією лише запискою аудиту, при якій не було навіть акта перевірки.
Рішення касаційного адміністративного суду у справі №816/709/17 свідчить про те, що на сьогодні жоден доказ не має наперед встановленої юридичної сили і що в такому процесі протоколи допитів можуть бути неприйняті. Також варто звертати увагу на те, чи були конкретні докази наявні під час проведення перевірки, що треба доводити у всіх інстанціях.
Андрій Гаврилюк виокремив проблему можливості проведення податкових перевірок за ухвалою слідчого судді і згадав, що у 2016 році в двох судах були затверджені відповідні ухвали щодо проведення перевірок на близько 2000 підприємств. Так, у кожному випадку апеляційний суд відмовив у відкритті провадження, аргументувавши це тим, що така ухвала не оскаржується в рамках Кримінального процесуального кодексу України. Після кількох заяв 23 травня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла резолютивне рішення, яким чітко встановила, що такі ухвали можуть оскаржуватись. Аби добитися підтвердження того, що ухвалу, яку взагалі не може бути прийнято, може бути оскаржено, різним юристам довелося витратити понад п’ять років роботи.
Лектор наголосив на тому, що, за ПК України, у разі неоднозначного трактування норм суд повинен займати позицію платника, проте це положення майже не застосовується на практиці. А стаття 212 КК України є зручним інструментом для безконтрольного проведення податкових перевірок, оскільки при реєстрації провадження наявність боргу й ухилення ще тільки уявляється. Та позитивним є той факт, що, за статистикою 2013—2018 років, зменшується як кількість проваджень, за якими оголошено підозру, так і загальна кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за рік.
