Питання реалізації права власності на землю, мораторій, обхід мораторію та практика Європейського суду з прав людини щодо відчуження земель сільськогосподарського призначення — тема лекції в Legal High School Андрія Євстігнєєва, члена Центральної виборчої комісії, адвоката, доцента кафедри екологічного права юридичного факультету КНУ, д.ю.н. За його словами, питання власності на землю набуває особливої актуальності та широко дискутується з огляду на плановане запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
Лектор зробив короткий екскурс в історію розвитку земельного законодавства та форм земельної власності в Україні і розповів про етапи запровадження мораторію на обіг земель сільськогосподарського призначення.
За його словами, багато рішень місцевої влади, яка має право розпоряджатися землями комунальної власності (особливо у великих містах), не відповідає інтересам громади (як власника відповідних земель), проте чинне законодавство не містить приписів, які визначали б процедуру врахування інтересів титульного власника землі.
Простішою є ситуація із землями, що перебувають у приватній власності, оскільки їх власники реалізують своє право власності безпосередньо, на відміну від земель, що перебувають у державній чи комунальній власності.
Лектор зауважив, що особливості реалізації права власності на землю регулюються Земельним та Цивільним кодексами України з урахуванням положень чинного законодавства про державну реєстрацію прав на землю. Запровадження централізованого реєстру прав на об’єкти нерухомого майна, на думку Андрія Євстігнєєва, суттєво спростили процедуру реєстрації набутого права власності на земельну ділянку та доступ до актуальних даних про майновий стан особи. «Відкритість реєстрів спрощує також завдання виконання судових рішень», — зазначив лектор.
З моменту прийняття Земельного кодексу України діяли обмеження на обіг земель сільськогосподарського призначення. Суть мораторію, зокрема, полягає в тому, що пунктом 15 перехідних положень ЗК України до набуття чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, а також в обмеженнях, передбачених щодо обігу земель приватної власності.
Лектор зазначив, що впродовж існування мораторію до пункту 15 перехідних положень вносилися зміни і формулювання ставали більш жорсткими, аби виключити легальні способи обходу заборони, наприклад спір щодо заборгованості, в рахунок погашення якого боржник передавав земельну ділянку кредитору. Ухвала суду в такій ситуації ставала підставою для реєстрації права власності за новим власником. Так само раніше не були виключені випадки міни земельних ділянок без урахування їх оцінки, і кілька гектарів можна було поміняти на 1 сотку тощо. Досі не виключені випадки прихованої купівлі у вигляді довгострокової оренди з виплатою орендної плати наперед у сумі, що відповідає орієнтовній вартості землі. Лектор підкреслив, що такі прогалини в земельному законодавстві слугували джерелом корупційних оборудок.
На думку пана Євстігнєєва, відкриття ринку землі цілком реальне за умови усунення можливостей для різноманітних зловживань, на які звертають увагу критики ринку, при цьому він послався на позицію ЄСПЛ, який у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» постановив, що, запроваджуючи мораторій, держава не забезпечила справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та майновими правами громадян — власників землі.
За інформацією лектора, наразі аграрним комітетом ВРУ взято за основу законопроєкти №2194, №2195 та №2178-10, які передбачають запровадження вільного ринку землі. Утім, поки що вони, швидше за все, не будуть виноситися на голосування, а доопрацьовуватимуться з урахуванням необхідності гарантій від монополізації ринку землі та масової скупки земельних ділянок обмеженою кількістю осіб.
