Особливості провадження у справах про кримінальні проступки, особливо в «перехідний період», розкрив Віктор Дума, адвокат, юрист практики кримінального права Asters, в рамках лекції Школи кримінальної практики Legal High School.
Він нагадав, що ідея впровадження інституту проступків полягала в тому, щоб максимально розвантажити слідство. Однак це спричинило великі зміни в системі кримінальних правопорушень і санкції звичних статей. Спікер рекомендував звернути увагу на те, що більше немає злочинів середньої тяжкості — вони тепер називаються нетяжкі злочини, а багато раніше нетяжкі злочини перейшли в категорію кримінальних проступків. Кримінальним проступком вважається правопорушення, за яке передбачене максимальне покарання у вигляді штрафу в розмірі до 3000 нмдг (51 тис. грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
У зв’язку з цим одночасно законодавець змінив санкції різних статей, згідно з новою класифікацією порушень, щоб деякі злочини не стали проступками. У цілому посилено кримінальну відповідальність майже за 100 складам (перш за все за рахунок підвищення сум штрафів).
Спікер вважає, що підвищення штрафів (наприклад, за крадіжку з 1700 до 17 000 грн) призведе до фактичного невиконання вироків (через відсутність у порушника таких засобів), і судам додасть роботи — необхідність заміни покарання.
За підрахунками спікера, майже четверта частина складів злочинів перейшли в категорію проступків (близько 97 статей Кримінального кодексу), в їх числі заподіяння легких тілесних ушкоджень, невиплата зарплати, крадіжка, хуліганство, самоуправство. Однак Віктор Дума закликав колег бути пильними: в деяких статтях одні частини належать до проступків, інші — до злочинів, тому ліпше щоразу звірятися, враховуючи бурхливу діяльність законодавця.
Лектор звернув увагу і на те, що у справах про проступки проводиться не слідство, а дізнання. І хоча дізнавач у цілому виконує такі ж функції, що і слідчий, він, у тому числі, має право самостійно оглядати місце, обшукувати затриманого і опитувати осіб. Такі слідчі дії можуть бути здійснені до внесення відомостей до ЄРДР.
Дізнавач також має право вилучати знаряддя або предмети проступку. Закон не вимагає подальшого судового арешту таких речей, і утримання їх дізнавачем без ухвали суду може діяти до завершення судового розгляду. У зв’язку з тим, що оскаржити вилучення може бути проблематично, залишається сподіватися на сумлінність дізнавача щодо повернення речей.
Дізнавач зможе також проводити і НСРД, але тільки пов’язані з встановленням місцезнаходження радіоелектронного засобу (наприклад, смартфона), і зняття інформації з електронних систем, доступ до яких не обмежує власник або не пов’язаний із системою логічного захисту.
Відмінною рисою дізнання є максимально скорочені терміни. За загальним правилом дізнання треба завершити протягом 20 днів, якщо підозрюваний неповнолітній або не визнає вину чи є необхідність проводити додаткові слідчі дії, або за 72 години, якщо підозрюваний визнав провину. Максимальний термін дізнання — один місяць — у справах, в яких оспорюється висновок медичного огляду або результати оцінки майна. При цьому максимальний термін дізнання — один місяць, який не може бути продовжений.
За цей час дізнавач повинен зібрати докази, якими можуть бути, в тому числі, пояснення осіб, висновок фахівця, показання технічних приладів та засобів. Але оскільки процесуальний кодекс не встановлює процедур їх отримання, Віктор Дума прогнозує можливі проблеми з оскарженням їх допустимості в суді.
Скорочено і терміни провадження для суду. Він повинен протягом п’яти днів призначити розгляд або винести вирок (без проведення засідання і виклику сторін), якщо підозрюваний визнав провину і не заперечує встановлених обставин. Якщо ж підозрюваний затриманий — вирок має бути постановлено негайно.
У зв’язку з тим, що з 1 липня ц.р. в Україні діє інститут проступків, є специфіка перехідного періоду. Якщо станом на зазначену дату злочин було відкрито за «проступочною» статтею, застосовуються такі правила. Якщо справа не передана до суду і в ньому не висунуто підозру, то далі проводиться дізнання. Якщо підозру було пред’явлено, то слідчі органи мають 72 години перепред’явити підозру і далі діяти за процедурою дізнання. Якщо справа вже передана до суду, але до розгляду не призначена, то необхідно повернути обвинувальний акт для приведення його у відповідність до закону про проступки і потім слухати за новими правилами. Якщо справа вже слухається — продовжувати судовий розгляд.
На завершення спікер спрогнозував ключові проблемні аспекти, а саме — можливі труднощі в перевірці правомірності слідчих дій дізнавача щодо збору доказів і відсутності термінів розслідування у «фактових» справах у проступках.
