Сергій Ковтун, суддя Господарського суду міста Києва, прочитав лекцію про істотні умови договору у господарському праві

Сергій Ковтун, суддя Господарського суду міста Києва, у рамках Школи судової практики прочитав лекцію про істотні умови договору у господарському праві. За його словами, зміст договору формують його умови, які визначають зміст юридичного зв’язку між суб’єктами договору.

Пан Ковтун визначив істотні умови договору, якими є ціна, валюта і строки його виконання. За механізмом формування ціни діляться на: вільні ціни (встановлюються суб’єктами господарювання самостійно або за згодою сторін) і ціни, регульовані державою. Спікер відзначив, що у Цивільному кодексі (ЦК) України, на відміну від Господарського кодексу (ГК) України, поняття «ціна» в договорі дещо відрізняється. ГК України визначає ціну як істотну умову договору. Відповідно ж до цивільного законодавства, ціна не є істотною умовою, навіть у разі укладення сторонами платного договору.

За словами спікера, правила зміни ціни в договорах наведені в частині 2 статті 632 ЦК України, які полягають в тому, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суддя порадив слухачам визначати механізми зміни ціни договору ще при формуванні його умов.

Також спікер торкнувся теми визначення ціни іпотечного майна, яке реалізується за рішенням суду. «До останнього часу при розгляді справ про звернення стягнення на предмет іпотеки суди керувалися постановою пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року №1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів», звернув увагу спікер. За його словами, постановою пленуму було встановлено, що у разі якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» в резолютивній частині рішення суду повинно бути встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

Пан Ковтун також відзначив, що захистити себе від курсової різниці учасники господарських відносин намагаються шляхом визнання недійсними договорів повністю або тільки в частині умов про порядок формування ціни.

Що стосується строку договору, то суддя звернув увагу на те, що строк також, як і ціна, не є істотною умовою в господарських договорах. Спікер зупинився на проблематиці визначення строку виконання зобов’язання, обумовленого фактом продажу товару. «Що стосується великих торговий мереж, то достатньо часто покупець товару визначає строк оплати товару після його продажу. При виникненні спорів про стягнення вартості товару такий покупець обґрунтовує відсутність свого обов’язку оплати товару відсутністю факту його продажу», — відзначив пан Ковтун. За його словами, судова практика йде шляхом відмови в задоволенні подібних позовів, посилаючись на те, що це відкладальна умова, з якою пов’язане настання прав і обов’язків.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик