«Оскарження рішень, дій та бездіяльності органів ДФС» — тема другого дня літнього інтенсиву «Як виграти спір у податковій».
Про нюанси оскарження розповіли Лариса Антощук, менеджер, керівник практики вирішення податкових спорів KPMG Law, та Ірина Хиляк, керівник підгрупи з питань оскарження рішень податкових органів, практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine.
Лектори, зокрема, зупинилися на таких аспектах, як формування позовних вимог при оскарженні дій та бездіяльності податкових органів, провели дискусію з питання майнового або немайнового характеру спору (позиція бізнесу, їх представників і суду). Також йшлося про ризики оскарження дій у частині законності перевірки і аналіз строків на оскарження в досудовому порядку.
Лариса Антощук нагадала положення статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, які передбачають право на звернення до суду та способи захисту.
Власне, одним із способів захисту є визнання протиправним і недійсним нормативно-правового акта або окремих його положень. За словами лектора, як правило, йдеться про регуляторні акти, серед яких — оскарження Переліку низькоподаткових юрисдикцій.
Наступний аспект — визнання протиправним та скасування індивідуального акта або окремих його положень. У цьому випадку йдеться про оскарження індивідуальних податкових консультацій або податкових повідомлень-рішень.
Також Кодекс передбачає можливість визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій. Як правило, за словами пані Антощук, найпоширенішим є визнання протиправним блокування податкових накладних та зобов’язання зареєструвати їх. До слова, сьогодні це одна з найбільш численних категорій спорів.
Наступна категорія спорів — визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень і зобов’язання вчинити певні дії. У цьому випадку, як правило, оскаржується бездіяльність, пов’язана з невідшкодуванням ПДВ.
Переходячи безпосередньо до формування позовних вимог, Лариса Антощук звернула увагу на те, що необхідно прописувати дві-три вимоги. Це, в свою чергу, має призвести до результативного вирішення спору.
Зокрема, щодо оскарження рішень (дій) у позовну заяву необхідно включити визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії. У частині оскарження бездіяльності — визнати бездіяльність протиправною та зобов’язати здійснити дію.
Лектор також навела приклади формування позовних вимог на підставі судової практики.
Переходячи до аспектів оскарження наказу про проведення перевірки, пані Антощук підкреслила, що однією з причин, через які оскаржується наказ, є право суду забезпечити позов шляхом заборони проведення перевірки. «У разі визнання перевірки незаконною, податкові повідомлення-рішення, прийняті за її результатами, автоматично підлягають визнанню протиправними та скасуванню», — наголосила лектор.
Вона також нагадала, що судовий збір у цьому випадку сплачується в розмірі 1762 грн за вимогу немайнового характеру, а процесуальний строк оскарження наказу контролюючого органу про проведення перевірки становить 1095 днів.
На нюансах оскарження наказу про проведення перевірки на прикладах конкретних судових кейсів зупинилася Ірина Хиляк. Зокрема, в одній із справ, яку було вирішено на користь платника податків, наказ був виданий на виконання ухвали слідчого судді. Але в цьому випадку перевірка була призначена за період та з питань, охоплених попередніми плановими перевірками, проведеними контролюючим органами, що підтверджується актами перевірки.
Відповідно до позиції платника податків, яку в подальшому підтримав суд, призначення і проведення повторної перевірки порушує принципи правової визначеності та практику Європейського суду з прав людини в частині прогнозованості дій суб’єкта владних повноважень.
Ірина Хиляк також більш детально розповіла про строки на оскарження в досудовому і судовому порядку.
