«Службовий твір: особливості охорони IP-прав роботодавця і працівника» — тема лекції в рамках LHS Ірини Дячук, заступника директора юридичного департаменту Fozzy Group.
Питання регулювання службового твору знаходиться на стику декількох галузей права: з одного боку, цивільного і трудового, а з іншого — маємо неузгодженість цього поняття в спеціальному законодавстві, окреслила проблематику даної теми Ірина Дячук. Що ж усе-таки є службовим твором? Закон України «Про авторське право і суміжні права» визначає службовий твір як твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.
Далі лектор навела приклади колізій між цивільним і авторським правом. Так, щодо майнових прав Цивільний кодекс передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. У свою чергу, Закон України «Про авторське право і суміжні права» передбачає, що виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Як показує судова практика, у разі спору в багатьох випадках застосовуються норми Цивільного кодексу, хоча з точки зору теорії у разі колізії загальної та спеціальної норми превалює остання. Так, згідно з постановою пленуму ВГСУ «Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17 жовтня 2012 року №12, «виключні майнові права на цей об’єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором». Утім, за словами лектора, сьогодні роботодавці неналежну увагу приділяють питанню розподілу прав на об’єкти авторського права. Так, у цій постанові також зазначається, що права на твори та/або об’єкти суміжних прав, створені за межами трудового договору або службового завдання, замовлення, не можуть вважатися переданими роботодавцю або замовнику на підставі закону.
Лектор також звернула увагу на норму щодо прав на комп’ютерну програму, передбачену Угодою про асоціацію з ЄС. Відповідно до цієї норми, якщо комп’ютерна програма створюється найманим працівником на виконання своїх трудових обов’язків або відповідно до вказівок роботодавця, то роботодавцю належать всі виключні майнові права на створену таким чином комп’ютерну програму, якщо інше не передбачено договором (частина 4 статті 181).
Підбиваючи підсумки лекції, Ірина Дячук порекомендувала враховувати такі моменти: правова підстава створення службового твору (важливим є документальне оформлення); момент переходу IP-права до роботодавця (ним може бути момент створення об’єкта); авторська винагорода. Спікер при цьому зазначила, що не треба плутати авторську винагороду із заробітною платою, адже авторською винагородою є винагорода за конкретний об’єкт авторського права, тому, радить лектор, необхідно попередньо прописувати розмір авторської винагороди.
