У рамках інтенсиву «Новації в господарському процесі» Legal High School проходить обговорення процесуальних строків та судових витрат. Як не помилитися при обчисленні основних процесуальних строків та строків для подання доказів? Про це розповіла суддя Господарського суду м. Києва Тетяна Васильченко.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку. Український законодавець також імплементував «розумні строки» в національне правове поле. Так, пані Васильченко зазначила, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для здійснення процесуальних дій і відповідає завданням господарського судочинства. Основний виклик для сторін, за словами судді, прорахувати, які заяви і клопотання подавати з тим, щоб ці строки не пропустити.
Лектор нагадала, що розумні строки встановлюються законом або судом. Кодекс встановлює межі строків, а суд встановлює строк. З-поміж строків, встановлюваних судом, Тетяна Васильченко виділила подачу позивачем відповіді на відгук і подальшу подачу відповідачем заперечення на відповідь позивача на відгук. Усе це також є нововведенням процесуального законодавства. Крім того, вона радить звернути увагу на статтю 2 Господарського процесуального кодексу України та запам’ятати завдання господарського судочинства: справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Це — ключове. Суд і учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданнями, що превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суддя акцентувала увагу на тому, що всі процесуальні строки прив’язані до дати отримання ухвали. У цьому контексті є певна проблема правозастосування. Одні судді вказують конкретну дату, коли сторона отримає ухвалу; інші (серед яких і лектор) не дотримався такої позиції, оскільки в даному випадку дуже складно прорахувати строк отримання ухвали. Наприклад, вона вказує: встановити відповідачу строк не більш ніж 16 днів з дня отримання. «Ухвала про відкриття провадження у справі — це найважливіший документ, там встановлюються всі строки», — акцентувала увагу пані Васильченко. У зв’язку з тим, що сьогодні більшість строків обчислюються з дати отримання документа, не треба забувати додавати документ, що підтверджує дату отримання. «Захистіть себе, оскільки опоненти обов’язково цим скористаються», — попередила Тетяна Васильченко.
Наслідки пропуску процесуального строку — позбавлення права на здійснення процесуальних дій. Це — ключове. Заяви, скарги та документи, подані після вичерпання процесуальних строків, залишаються без розгляду. Лектор просить не забувати про інститут відновлення (коли строк уже вичерпався) і продовження строку (коли строк ще не минув).
Тетяна Васильченко підкреслила, що одночасно з подачею заяви про поновлення процесуального строку має бути здійснено процесуальну дію (подані заява, скарга, документи…), щодо якої пропущено строк. «Пропуск строку, встановленого законом або судом, учасником справи для подачі доказів, інших матеріалів або здійснення певних дій, не звільняє такого учасника від зобов’язання здійснити відповідну процесуальну дію», — звернула увагу суддя. Вона додала, що позивач усі докази повинен подати разом із позовом, включаючи клопотання про витребування доказів. Якщо якийсь доказ отримати неможливо, потрібно вказати причини неможливості одержання такого доказу. Відповідач усі докази подає разом із відзивом.
«Будьте дуже уважні до строків. Це впливає на процес доказування», — резюмувала Тетяна Васильченко.
