Суддя ВАСУ Наталія Блажівська проаналізувала інтерпретацію судами принципу економічної обґрунтованості оподаткування

Розпочала роботу Школа податкової практики Legal High School. У рамках модуля «Доведення і економічна обґрунтованість у податкових спорах» тему «Інтерпретація судами принципу економічної обґрунтованості оподаткування» висвітлила суддя Вищого адміністративного суду України, доцент кафедри адвокатської майстерності та міжнародної судової практики Академії адвокатури України, к.ю.н. Наталія Блажівська.
Спікер зазначила, що аналізувати інтерпретацію судами принципу економічної обґрунтованості оподаткування без аналізу інших принципів, викладених у рішеннях європейських судових інституцій, неможливо. Вона переконана, що адвокат повинен брати участь у справі від підписання угод з контрагентами і до представлення позиції в суді.
Детальніше пані Блажівська зупинилася на постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року (справа № 821/1344/17). Це рішення структурно викладене за новим зразком і прийняте за новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.
ПАТ «Князя Трубецького» звернулося з позовом до головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошових зобов’язань з податку на прибуток за основним платежем і за штрафними санкціями. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що надані акти списання товарів фактично є узагальнюючими документами, не фіксують господарську операцію, а лише узагальнюють обсяги продукції, що підлягають списанню на витрати. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої та задовольнив позов. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат, понесених на оплату рекламних заходів (дегустацій, презентацій), з огляду на фактичне здійснення таких господарських операцій, що підтверджено відповідними первинними документами.
ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції, залишив у силі рішення першої та зробив багато важливих висновків. Так, у постанові ВС зазначено: «Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції». Також Суд говорить про те, що маркетингові послуги належать до безтоварних операцій і за своєю суттю є витратами на збут. Документами, що підтверджують фактичне отримання маркетингових послуг, можуть бути акти прийому-передачі послуг або інші документи, що підтверджують фактичне надання (отримання) послуг, які повинні мати всі обов’язкові реквізити первинних документів, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна» (Закон), звіти про надані послуги, про проведення певних маркетингових досліджень тощо.
«Для обліку витрат на маркетингові послуги при обчисленні об’єкта оподаткування необхідним є доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції», — йдеться у судовому рішенні.
Також ВС детально аналізує Стратегію розвитку позивача, її зміст та наслідки. Спікер підкреслила, що формальне дотримання статті 9 Закону ще не означає дотримання принципу належної обачності платником податків. Також ВС відзначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Інший приклад — постанова ВС від 28 березня 2018 року (справа №815/6535/14). Зокрема, спікер звернула увагу на такі важливі висновки: «Розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності»; «Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини для певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення в податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке в більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як властивої риси господарської діяльності».
Термінологія, яка використовується судами, за словами пані Блажівської, повинна стимулювати сторони процесу ретельніше підходити до формування доказової бази. Практика ВС свідчить про поглиблення підходів, закладених судами раніше. Важливою причиною поглиблення підходів також є прийняття нового КАС України, який дає зрозуміти, що спір виграється ще до початку судового розгляду в суді першої інстанції — на етапі збирання та подання доказів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик