Суддя Господарського суду м. Києва Віта Бондарчук ознайомила слухачів спецкурсу «Конкуренційні виклики» Legal High School з актуальною практикою застосування українськими судами конкуренційного законодавства.
За словами лектора, найпоширенішими категоріями спорів, що підпадають під дію конкуренційного законодавства і які розглядаються господарськими судами, є спори про стягнення штрафів, накладених Антимонопольним комітетом України, про визнання прийнятих цим органом рішень недійсними, а також про зобов’язання виконати рішення АМКУ або його територіальних відділень.
Суддя відзначила, що встановлений законодавством двомісячний строк для оскарження рішень АМКУ є присічним і не підлягає відновленню, тому при розгляді таких спорів суди перш за все звертають увагу на дотримання позивачами цього строку.
Підставами для зміни, скасування або визнання недійсними рішень антимонопольних органів є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, і недоведеність таких обставин; невідповідність висновків, викладених у рішенні антимонопольного органу, обставинам справи; порушення або неповне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Говорячи про останні тенденції в судовій практиці, Віта Бондарчук звернула увагу на три постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висновки якого будуть індикаторами для подальшої судової практики.
Так, у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №910/947/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зазначив, що суди не дали правової оцінки проведеному аналізу ринку за рахунок застосування коефіцієнта кореляції, тобто встановлення таких факторів, як якість продуктів, місце розміщення АЗС, наявність та сукупність послуг, акцій, знижок, якість обслуговування, що впливало на вибір споживача мереж АЗС, і були факторами конкурентоспроможності, які й використовувалися суб’єктами господарювання на ринку.
У постанові від 13 лютого 2018 року у справі №922/4646/16 Касаційний господарський суд у складі ВС зробив висновок, що закінчення строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення антимонопольних органів. Але при цьому суд також відзначив, що дослідження судом також обставин, пов’язаних із встановленням наявності або відсутності підстави для визнання недійсним рішення АМКУ по суті, не впливає на правильність прийнятого рішення про відмову у задоволенні позову.
У справі №922/5617/15, постанову в якій було прийнято 13 лютого 2018 року, Касаційний господарський суд у складі ВС зазначив, що сама лише схожість в оформленні учасниками конкурсних торгів їхніх пропозицій за відсутності незаперечних доказів неправомірного або узгодженого формування цими учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар за відсутності доказів антиконкурентної узгодженої поведінки учасників під час проведення конкурсних торгів ще не свідчать про наявність попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій) і спрямованості цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів конкурсних торгів. Суди повинні були встановити, чи впливала підготовка конкурсних пропозицій певними особами і, якщо впливала, то якою саме мірою, на проведення конкурсних торгів та, зокрема, дотримання конкурентного законодавства у такому проведенні.
