На справах про фінансування тероризму та позиції Конституційного Суду України як запобіжника від надуманих обвинувачень і тиску на бізнес зосередив увагу слухачів Legal High School Олександр Шадрін, партнер АО Barristers. Він наголосив, що такі справи набули поширення з 2014 року і стали головним механізмом тиску на бізнес. Сприяли цьому і зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, які стосувалися необхідності безальтернативних запобіжних заходів у справах щодо фінансування тероризму. Лектор наголосив, що у кримінальних провадженнях за цими статтями, що порушувалися у східних областях країни, неодноразово спостерігалися різного роду порушення процесуального законодавства та прав людини.
У своєму недавньому рішенні КСУ визнав неконституційними деякі положення частини 5 статті 176 КПК України, що забороняли обрання альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, зокрема і за підозрою у фінансуванні тероризму. КСУ дозволив застосовувати як запобіжний захід грошову заставу, домашній арешт, особисту поруку та особисте зобов’язання. Лектор зазначив, що у його практиці були справи за таким обвинуваченням і йому вдалося, дійшовши до Верховного Суду, скасувати заочний обвинувальний вирок у справі про фінансування тероризму.
Олександр Шадрін описав алгоритм розслідування подібних справ та вказав на недоліки процесу, а також дав рекомендації з побудови стратегії захисту підозрюваного у справах про фінансування тероризму. Він застеріг від формальної участі захисника у судовому розгляді, який своєю пасивною поведінкою може порушувати право на справедливий судовий розгляд.
Лектор зауважив, що наразі норма, що була скасована КСУ стосовно запобіжного заходу у справах про фінансування тероризму, пропонується до прийняття у справах про корупційні діяння. Він зауважив, що подібні новації навряд чи знайдуть схвалення Європейського суду з прав людини та КСУ у разі надходження відповідних скарг. На його думку, такі спроби не мають нічого спільного з правом, а є нічим іншим, як політичними спекуляціями.
Принагідно лектор відзначив складність процедури звернення до КСУ з конституційною скаргою, яка наразі навіть складніша, ніж процедура подачі скарги до ЄСПЛ. Це стосується, зокрема, і строків подачі документів, і їх оформлення, і вимог до оригіналів, через що були факти відмови у розгляді конституційної скарги.
Лектор відзначив, що у справах за обвинуваченням у фінансуванні тероризму слідчі органи вдаються до провокацій з метою доведення обставин злочину. І нагадав, що ЄСПЛ розробив критерії, відповідно до яких сторона обвинувачення має довести відсутність провокації злочину. А також звернув увагу на необхідність ретельного дослідження доказів у справі, наданих стороною обвинувачення, з точки зору їх достовірності, адже інколи як доказ використовуються навіть роздруківки статей із Вікіпедії.
