27 листопада 2019 року в стінах Національної академії правових наук України професор, академік, голова робочої групи з питань розвитку юридичної освіти Комісії з питань правової реформи при Президентові України Наталія Кузнєцова зібрала всіх, кому небайдужа доля юридичної освіти і майбутнє молодих кадрів. Представники юридичного бізнесу, державних структур, правових шкіл зібралися в Legal High School Discussion Hub, щоб взяти участь в обговоренні, які випускники вишів потрібні юридичному ринку. Зокрема, увагу учасників дискусії було зосереджено на питанні, що стосується мінімального професійного стандарту знань та умінь, якими повинен володіти молодий юрист; представники юрбізнесу говорили про те, якого молодшого співробітника вони хочуть бачити в своїх юридичних фірмах і кого в цілому шукають керівники юридичних департаментів провідних підприємств України. Також учасників цікавило питання, де студенту набувати практичних навичок, не жертвуючи здобуттям теоретичних знань, і чи може виш забезпечити мінімальний набір практики. Крім того, під час дискусії обговорювалося актуальне для багатьох питання, як саме практика може допомогти науці.
На правах модератора й ідейного натхненника заходу Наталія Кузнєцова зазначила, що для забезпечення реформи юридичної освіти у вересні і було створено спеціальну робочу групу, головою якої вона є. Безумовно, для робочої групи дуже цінною є думка присутніх. Так, за словами пані Кузнєцової, багато хто зараз хоче бути бізнес-адвокатами, до того ж судова реформа вимагає наповнення правозастосовних органів відповідними кваліфікованими кадрами, і для цього необхідні певні стандарти. Як підкреслює модератор, рішення реформувати освіту без співпраці з провідними правовими школами заздалегідь приречене на провал, бо цим правовим школам згодом доведеться здійснювати ці реформи. Таким чином, необхідно знати, які мають бути первинні передумови, щоб стати хорошим фахівцем, іншими словами, розробити професійні стандарти і підходи до здобуття професійної освіти. Наталія Кузнєцова вказала також на можливий концепт «практикоцентризму» в навчанні і розповіла про форми співпраці правових шкіл та роботодавців. Модератор упевнена: необхідно, щоб новації, якими зараз наповнений юридичний ринок, знаходили відображення в робочому навчальному процесі правових шкіл.
Валентин Гвоздій, адвокат, керуючий партнер ЮФ GOLAW, підкреслив, що сьогодні якість юридичної освіти в Україні вимагає справді якісного реформування і структурних змін на декількох рівнях. Перше, на що варто звернути увагу, — це сама система навчання. На думку спікера, сучасні студенти забули, що таке бібліотеки, і це дуже погано: студенти мають працювати з першоджерелами і здобувати глибокі теоретичні знання, вивчати різні авторитетні думки. Без глибоких знань, які зараз більшість вищих навчальних закладів не можуть надавати на гідному рівні, не буде першокласного спеціаліста, оскільки це просто неможливо, вважає спікер. Пан Гвоздій також вказав на занадто низькі вимоги до студентів з боку власне вишів, навівши як приклад досвід Німеччини, Франції та Великобританії, де відсоток часу, який студент присвячує самоосвіті, значно превалює над лекційними годинами.
Що стосується завдання державних іспитів, то, як зазначив Валентин Гвоздій, дев’ять із десяти сьогоднішніх випускників юридичних факультетів не мають елементарних знань про функціонування інституту адвокатури в Україні, а це неприпустимо. «Я можу навести статистичні дані щодо юридичної освіти в Німеччині: 60% студентів вишів не доходять до складання державного іспиту. А з тих, хто все ж таки дійшов до стадії складання іспиту, 40% його провалюють. Такий жорсткий відбір має цілком логічний результат — неймовірно висока професійна підготовка юристів, у тому числі адвокатів», — сказав спікер. Як стверджує пан Гвоздій, проблема є. «Рівень освіти потрібно підвищувати, і ми готові допомагати в цьому», — запевнив він.
У свою чергу, Амінат Сулейманова, співкеруючий партнер ЮФ AVELLUM, стверджує, що в глобальному плані нове покоління не привчене до самостійної роботи, і це також проявляється в навчанні. За словами доповідачки, молоде покоління не навчили, як потрібно вчитися самим. На думку пані Сулейманової, необхідна більша кількість контрольованої самостійної роботи, і далеко не всі по закінченні навчання мають отримувати дипломи.
Костянтин Соляр, партнер Asters, звернув увагу на таке: незважаючи на те, що світ змінюється, наша система поки не готова своєчасно адаптуватися. За словами пана Соляра, найголовніше — це вміння (skills), а юристами стають через 15 років практики, причому в певній сфері. Спікер вважає, що дуже важливо, щоб у навчальному процесі студенти і викладачі чули один одного. Викладач повинен поважати думку кожного студента. Відповідь студента може бути неправильною, але важливою є його аргументація. На думку доповідача, практичну користь принесе створення спеціальних кейсбуків і переформатування лекцій. Як зазначає пан Соляр, необхідні концентрація молодого покоління на skills і можливість працювати з позитивним міжнародним досвідом.
Олексій Кот, керуючий партнер ЮФ «Антіка», вважає, що іноді з вишів виходять не юристи, а просто люди з дипломом юриста. Основна проблема, на його думку, полягає в побудові навчального процесу, в якому дуже не вистачає практики. Олексій Кот переконаний, що необхідно розв’язувати проблеми консервативного навчального процесу, шукати баланс з практично орієнтованими курсами. У контексті магістратури це в першу чергу можливість вибирати лекції викладачів, які студент сам хотів би послухати, а також можливість прямого спілкування з лектором. Пан Кот вважає, що доцільно забезпечити інтерес юристів-практиків до викладання, можливо, у форматі «точкової» участі.
Представник академічної спільноти, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (КМА) Денис Азаров, навпаки, зазначив, що практики на цей момент мають доступ до викладання, наводячи в приклад досвід КМА. Проте ключовою проблемою є фінансування, і саме система фінансування — це перший пункт, який необхідно змінити.
Учасник обговорення із інхаус-сектора Ольга Лук’янова, керівник юридичного департаменту, офіцер з дотримання корпоративних стандартів групи компаній «Хенкель Україна», переконана, що частково проблема полягає в тому, що в Україні занадто рано здобувають освіту. Як наслідок — молоді випускники зовсім не вміють аргументувати і доносити свої думки, soft skills зовсім відсутні, а що найголовніше — немає розуміння, чим згодом потрібно буде займатися. «У нас до професії потрапляють діти і виходять діти», — впевнена Ольга Лук’янова.
Максим Корчагін, партнер ЮФ «Антіка», переконаний, що теоретичні знання студентів не варто перевіряти до іспиту. Ефективним є формат семінарських занять, де теорія засвоюватиметься вже вдруге. Таким чином, контроль повинен бути на іспитах, а самостійну роботу має виконувати студент у процесі.
