Про українські кейси англійських судів слухачам Школи судової практики Legal High School розповіла Юлія Зоріна, керівник напрямку правового забезпечення проектів, міжнародних операцій та складних угод юридичного правління «Альфа-Банк Україна», к.ю.н.
«Українців приваблюють в Англії об’єктивність, неупередженість і розвиненість багатьох інструментів, які пропонують англійські суди. Рішення англійських судів визнані майже в усіх країнах світу, а судова практика у провадженнях про шахрайство в Англії – основне, через що туди йдуть. В Англії можна таємно прослуховувати, дивитись електронну скриньку відповідача чи забрати в нього паспорт, поки йде судовий розгляд справи», – зазначила доповідачка.
Англійські суди, що користуються найбільшою популярністю: Лондонський Міжнародний Третейський суд (LCIA) (The London Court of International Arbitration (LCIA), Високий суд Англії та Уельсу, Високий суд Лондона або просто Високий суд (The High Court of Justice), Апеляційний суд Лондона (The Court of Appeal).
Юлія Зоріна констатувала: «Англія – дуже дорога країні. І велика кількість англійських юристів стали мільйонерами, навіть супроводжуючи українські кейси в Англії. Деколи позивач не має достатньої суми, щоб оплатити свій позов. Саме тому в Англії діє такий інститут як third party funding – коли за позов платить третя особа, так званий інвестор, який у разі виграшу спору отримує долю (відсоток)».
Щодо типів кейсів, популярних серед наших співвітчизників, лектор відмітила наступні: договірні претензії (contractual claims); справи про шахрайство (fraud cases) – родзинка англійського процесу; стягнення суверенного боргу (sovereign debt enforcement) – юридичний феномен, не надто розповсюджений; сімейні спори (separation agreement, divorce) та спадкові спори.
Юлія Зоріна зазначила, що майже всі спори щодо синдикатів розглядаються за англійським правом. Зазвичай там прописане асиметричне або гібридне застереження: сторони домовляються вирішувати свої спори, наприклад, в Лондонському Міжнародному Третейському суд (LCIA), але якщо лендер хоче, він може звернутися до іншого суду – таке право робить спір асиметричним у бік лендера.
Родзинкою англійського процесу, як зазначено вище, вважаються судові справи з цивільного шахрайства. Розглядаються вони як окрема спеціалізована галузь практики, процесу. Завданням позивача в суді спочатку є доведення того, що юрисдикція англійського суду в конкретному випадку є належною.
WWFO (Worldwide Freezing Order) – замороження активів по всьому світу, що зветься «ядерною зброєю» англійського процесу, в якому на відповідача покладається так званий тягар виконання (burdensome compliance), що полягає в наступному: відповідач зобов’язаний розкрити всі активи по всьому світу, вартість яких перевищує мінімальну суму, наприклад, п’ять тис. доларів США; розкриття повинно відбутися в максимально короткий строк – рахунок йде на дні; інформація повинна включати серед іншого вартість активів, їх місцезнаходження, чи перебувають вони в індивідуальній або спільній власності. Також інформація повинна бути засвідчена завіреним афідевітом; зобов’язання надати інформацію є постійним, а нові активи також мають бути розкриті на постійній основі.
Як наголосила лектор, невиконання наказу про замороження – серйозне правопорушення, і воно може мати різні наслідки: ув’язнення (imprisonment); значні штрафи; вилучення активів (asset seizure); накази на обшук приміщень (orders to search premises); постанови про розкриття інформації третіми особами (банками, провайдерами Інтернету і електронної пошти); постанова про позбавлення права захисту (debarring order); вилучення паспорту тощо.
Юлія Зоріна також розповіла про справи про розірвання та невиконання договору, спори про отримання частки від спільної інвестиційної діяльності, доміцілій, стягнення суверенного боргу тощо.
