Юридичний радник Центру комерційного права Ігор Ніколаєв розповів слухачам Школи з реструктуризації та банкрутства, про що можна і не можна домовитися з банком. Як відзначив лектор, основні проблеми у цьому напрямі пов’язані з недобросовісністю кредитора і боржника та небажанням банків домовлятися з боржниками. Однією з домовленостей боржника з кредитором може бути розстрочення або відстрочення оплати заборгованості, але, як підкреслив пан Ніколаєв, на жаль, банки не завжди йдуть на поступки своїм боржникам.
За словами лектора, як правило, банки бояться процедури банкрутства, оскільки можуть втратити контроль над своїм майном. Припинення процедури банкрутства відбувається у разі, якщо продане майно покрило борги і залишилася частина суми для подальшого ведення бізнесу. У максимальній ціні зацікавлені дві особи: боржник і кредитор.
У чинній редакції закону про банкрутство допускається проведення аукціону арбітражним керуючим або за допомогою електронних майданчиків.
Чинне законодавство не передбачає, на якій саме біржі мають проводитись торги. Арбітражний керуючий, як правило, обирає ту, яка візьме найменший відсоток за свої послуги, відзначив пан Ніколаєв. Але питання у тому, щоб знайти не дешеву біржу, а ту, яка продасть майно за вищою ціною.
Крім цього, законодавством передбачено як підвищення, так і зниження ціни. «Це звичайна світова практика. Вартість майна знижуватиметься до тієї ціни, поки не знайдеться покупець», — підкреслив лектор. Тому пан Ніколаєв порадив зазначати занижену ціну, оскільки це викличе ажіотаж і конкуренцію серед покупців, що призведе до підвищення ціни і швидкого продажу майна.
Ігор Ніколаєв звернув увагу слухачів на поширені проблеми під час продажу майна на аукціоні, серед яких — неадекватність ціни (явно завищена вартість), а також продаж майна юридичної особи, яка є платником ПДВ. Лектор згадав про деяких арбітражних керуючих, що йдуть на ризик, уникаючи сплати ПДВ і невидачі податкової накладної. Однак такі порушення підлягають кримінальній відповідальності, передбаченій статтею 212 Кримінального кодексу України.
Пан Ніколаєв окреслив два види санації: досудову та судову. «Ніхто не може розробити план санації, крім боржника, тому необхідно залучати арбітражного керуючого як бізнес-консультанта».
