Про особливості доказування корпоративного шахрайства топ-менеджменту йшлося у лекції Ксенії Проконової, керуючого партнера SBH Law Offices в Україні, та Руслана Редьки, адвоката, партнера практики корпоративного права AO Juscutum.
Лектори зазначили, що корпоративне шахрайство — це свідомі дії найманих працівників, менеджменту чи власників компанії, пов’язані зі зловживанням довірою в особистих цілях і на шкоду інтересам компанії. При цьому вони навели статистичні дані міжнародної асоціації з боротьби із шахрайством та злочинами «білих комірців» (Association of Certified Fraud Examiners), які свідчать, що західні компанії втрачають приблизно 6% від обороту внаслідок шахрайських дій співробітників. Водночас витрати на ділову розвідку у західних компаніях коливаються у межах від 0,5 до 1,0% від обороту.
Міжнародною аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers (PwC), у рамках підготовки Всесвітнього огляду економічних злочинів за 2016 рік, було опитано понад 6 тисяч учасників із 115 країн. Незважаючи на незначне загальне зниження кількості зареєстрованих економічних злочинів, фінансова вартість кожної окремої шахрайської дії збільшується. 14% респондентів мали збитки на суму понад 1 млн дол. за останні два роки.
Лектори зауважили, що, за даними PwC, наша країна займає 6-е місце в рейтингу країн світу за рівнем корпоративного шахрайства (45%) після Росії, яка займає 1-е місце (71%), Південної Африки — 2-е (62%), Кенії — 3-е (57%), Канади — 4-е (56%) та Мексики — 5-е місце (51%).
Як найбільш поширені види шахрайства з боку працівників компанії лектори визначили такі: підробка або фальсифікація документів; проведення операцій з підконтрольними компаніями; змова з клієнтами або з постачальниками; штучне завищення цін; використання системи «відкатів»; використання підставних постачальників або посередників; виставлення рахунків за невиконані роботи або непоставлені товари; незаконне списання майна; використання працівників, обладнання, матеріалів або ресурсів компанії з особистою метою; застосування технологій комп’ютерних злочинів; використання готівки не за призначенням; порушення щодо виплати заробітної плати; передача клієнтів іншим компаніям.
Лектори навели приклади найбільш гучних справ, пов’язаних з корпоративним шахрайством у світі та Україні, і зазначили, що прогнозувати й запобігати катастрофі набагато легше, ніж розбиратися з її наслідками.
Тож вони радять слухачам Legal High School не забувати, що форензик — це не тільки робота з проблемою, а ще й ідентифікація ризиків і розробка комплексу превентивних заходів. Побудувавши систему протидії шахрайству і хабарництву, команда фахівців з форензік може допомогти організувати роботу служби внутрішнього контролю, налагодити систему комунікації між працівниками і керівництвом (гаряча лінія, онлайн-звернення), проаналізувати слабкі місця і розробити індивідуальний план протидії шахрайству.
Лектори наголосили, що практично всі великі міжнародні компанії мають свій протокол дій на такий випадок, а їхні співробітники регулярно проходять тренінги з корпоративної безпеки. Отже, спікери радять — грайте на випередження:
— регулярно проводьте аудит свого бізнесу;
— не нехтуйте систематичною перевіркою персоналу;
— не зволікайте при виникненні найменших підозр, а одразу ж звертайтеся до фахівців.
Спікери на реальних прикладах проілюстрували алгоритм виявлення випадків шахрайства в компанії та назвали індикатори, які треба відстежувати.
