Керівник практики банкрутства і реструктуризації ЮА «Абсолют» Олексій Сокол виступив перед слухачами Legal High School з доповіддю на тему «Розшук майна та активів боржника: інструменти арбітражного керуючого у процедурі банкрутства. Практика спростування майнових дій боржника».
Говорячи про інструменти арбітражного керуючого, пан Сокол відзначив, що через плутанину в реєстраційних базах часом важко знайти те чи інше майно. З огляду на це він радить розсилати запити до всіх реєструючих органів за місцем попереднього перебування.
Спікер також ознайомив аудиторію зі списком держорганів, до яких треба звертатися в рамках розшуку майна, і додав, що якщо підприємство велике і працювало в різних регіонах, розсилати запити необхідно у всіх областях.
Так, щодо наявності автомобілів запит надсилається до Сервісного центру МВС, щодо сільгосптехніки — до Держпродспоживслужби, щодо підйомних механізмів і вантажних кранів — до Державної служби України з питань праці, щодо вагонів — до ПАТ «Укрзалізниця».
Важливо відзначити, що у Державної служби України з питань праці немає всеукраїнської бази, отже, звертатися необхідно до територіальних органів.
У своїй доповіді Олексій Сокол підкреслив, що труднощі можуть бути з рухомим майном (обладнання, техніка тощо) — його складніше знайти. Наводячи приклади з практики, спікер акцентував увагу на тому, що боржник нечасто надає правдиві дані про дебіторську заборгованість.
«Закон не забороняє кредиторам брати участь в інвентаризації», — зазначив пан Сокол, говорячи про взаємодію арбітражного керуючого з кредиторами.
Якщо кредитор виявив наявність певного майна у боржника, потрібно уточнити в арбітражного керуючого, чи внесене воно до ліквідаційної маси. У свою чергу, арбітражний керуючий надсилає запит до відповідної інстанції з метою отримання підтвердження.
«Найчастіше інформація перевіряється за назвою, навіть не за кодом ЄДРПОУ», — додав він.
Результат роботи арбітражного керуючого залежить не тільки від знання норм законодавства, а й від наявності відповідного досвіду.
