Про те, коли суд може взяти до уваги показання свідка, надані під час досудового провадження, розповів Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS Law Firm, який провів ґрунтовний аналіз практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.
Він нагадав, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань, та наголосив, що у деяких справах показання свідка є ключовим елементом для перемоги.
Сергій Лисенко навів вичерпний перелік осіб, які не можуть бути допитані як свідки. Також він підкреслив, що захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні, адвокати, нотаріуси медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи, а також священнослужителі не можуть бути допитані з приводу зазначених довірених відомостей і можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, котра довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, яка довірила зазначені відомості. Також не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв — без згоди представника дипломатичної установи.
Лектор розповів про права та обов’язки свідка, а також про його відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань.
Сергій Лисенко навів алгоритм допиту свідка в суді та зазначив, що відповідно до статті 225 КПК України у разі неможливості допитати свідка в суді встановлено нормативно-правові підстави для проведення допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Право сторони кримінального провадження звернутись до слідчого судді з клопотанням про проведення такої слідчої дії виникає за наявності виняткових випадків, пов’язаних з необхідністю отримання показань від свідка чи потерпілого під час досудового розслідування; з наявністю обставин, які можуть унеможливити допит зазначених осіб у суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань (існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби тощо).
При цьому, розглядаючи клопотання про допит свідка, потерпілого в порядку статті 225 КПК України, слідчий суддя, вивчаючи його зміст та матеріали, додані до нього, оцінює обґрунтованість клопотання і визначає, чи мають місце обставини, які зумовлюють допит зазначених осіб, та унеможливлюють його проведення під час судового засідання. Лектор зазначив, що результатами проведеного ВССУ аналізу судової практики дають підстави для висновку, що, розглядаючи клопотання про проведення допиту в судовому засіданні, слідчі судді тлумачать поняття «існування небезпеки для життя та здоров’я свідка, потерпілого» досить широко, та навів приклади обставин, що можуть бути віднесені до поняття «небезпека». Крім того, він розповів про обставини допиту як свідків тяжко хворих та людей похилого віку, а також навів перелік виняткових випадків, які унеможливлюють допит свідка, потерпілого або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань у порядку статті 225 КПК України.
З огляду на аналіз практики Верховного Суду Сергій Лисенко зазначив, що згідно з положеннями частини 2 статті 23, частини 4 статті 95 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.
