На якому етапі впровадження плану BEPS знаходиться Україна і що на нас чекає у найближчі два роки? Цим питанням було присвячено виступ аудитора, радника Ario Law Firm Ольги Решетник.
Вона розповіла про історію офшорів. Прообразом використання офшорів бізнесом можна вважати схеми Аль Капоне в 30-х роках, який використовував операції з Кубою. Серед відомих офшорних мереж були названі європейські офшори (Ліхтенштейн, Андорра, Монако), уламки Британської імперії (БВО, о.Мен) та штати США (Невада, Делавер й інші). Важливо, зазначила викладач Школи корпоративного права та M&A, що Сполучені Штати америки історично були одним із перших офшорів, але першими почали з ними боротися.
План BEPS включає 15 кроків, з яких Україна зобов’язується виконати чотири.
Сучасною «зброєю масового ураження» проти офшорів пані Решетник назвала такі інструменти:
- обмін податковою інформацією за стандартом CRS (формування загальної бази для всіх країн-учасниць);
- міжнародний обмін щодо інформації бенефіціарних власників компаній і трастів (формується відповідно до Директиви ЄС проти відмивання коштів 2015/849);
- правила контрольованих іноземних компаній (КІК) — виявлення прибутків, виведених в низькоподаткові країни;
- правила трансфертного ціноутворення (імплементовані Україною).
Україна не приєдналася до Модельної конвенції ОЕСР 1977 року щодо подвійного оподаткування, проте готувала свої двосторонні конвенції з урахуванням цього документа. Також Україна поки не приєдналася до багатостороннього інструменту (конвенція MLI). Ольга Решетник підкреслила, що без обміну інформацією за стандартом CRS не мають сенсу інші кроки з плану BEPS, але для цього, як відомо, потрібно поліпшити IT-інфраструктуру податкових органів.
Не можна сказати, що ми не боремося з офшорами. Так, у Податковому кодексі є правила «тонкої капіталізації», обмеження виплат роялті нерезидентам, обмеження витрат за операціями з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій і діють правила ТЦО. Також існує агресивне валютне регулювання, описала стан справ у нашій країні Ольга Решетник.
За її словами, іноземних інвесторів перш за все непокоять валютні обмеження. За підсумками 2017 року з України було виведено 1,8 млрд доларів США дивідендів, тоді як інвестовано лише 1,2 млрд доларів США. НБУ пообіцяв зняти валютний контроль, якщо його буде замінено на податковий. Таким чином, імплементація плану BEPS призведе до валютної лібералізації.
Також Ольга Решетник запропонувала слухачам проаналізувати зареєстрований у парламенті законопроект про КІК. Були надані такі рекомендації бізнесу на випадок прийняття закону. По-перше, потрібно змінити структуру власності компаній таким чином, щоб український резидент не вважався контролюючою особою. Тобто його частка в КІК не може перевищувати 50%. По-друге, включення в роботу компанії (як «проміжної»), зареєстрованої в державі, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування. «Це автоматично знімає питання КІК», — відзначила викладач Школи корпоративного права та M&A. По-третє, доцільним є реструктурування схеми ведення бізнесу таким чином, щоб не досягався передбачений законодавством «поріг суттєвості» для оподаткування КІК.
Фахівці вважають, що деофшоризація має певні негативні наслідки. Ольга Решетник запропонувала аудиторії визначитися з позицією в цьому питанні і надати свої аргументи. Одні слухачі висловили думку, що якби не було можливості структурування бізнесу за кордоном, рівень IT-бізнесу був би іншим. Іноземні юрисдикції дають змогу захистити активи. До того ж чимало багатих країн змагаються між собою в боротьбі за багатих резидентів, а це можливо тільки за низького оподаткування. Інші ж учасники дискусії впевнені, що це завдає великої шкоди державі і населенню. Протистояти такому явищу можна тільки тоді, коли всі країни одночасно відмовляться від конкуренції за допомогою низьких ставок. У свою чергу, лектор визнала, що серед недоліків ігнорування плану BEPS — можливі проблеми з обслуговуванням у світових банках.
