Сьогодні, 3 лютого, в рамках Blockchain Fashion Conference відбувся круглий стіл на тему «Законодавче регулювання криптовалют».
Модератор заходу — керуючий партнер Blockchain Lab Станіслав Под’ячев. Серед учасників круглого столу: керуючий партнер АО Juscutum, адвокат Артем Афян, засновник модного конгломерату LMG Group і тижня моди Kiev Fashion Days Казбек Бектурсунов, керуючий партнер Blockchain Lab, co-founder у Blockchain Art Hackathon Тимур Михайловський, старший партнер ALEXANDROV & PARTNERS, адвокат Дмитро Александров, народний депутат України Мустафа Найєм, шеф-редактор видавництва «Юридична практика» Рустам Колесник та інші.
Legal Framework
Навіщо регулювати на законодавчому рівні те, що і так уже працює? Таке запитання адресував учасникам круглого столу — юристам, підприємцям та громадським діячами — модератор заходу. Артем Афян зізнався, що часто чує негативні конотації слова «регулювання» і нагадав про таку функцію права, як координація суспільних відносин. За його словами, держава повинна врегулювати суспільні відносини у сфері криптовалют, прийняти звід правил про те, як розуміти криптовалюту в рамках існуючої системи координат. Він назвав більш доцільним не введення нових правил, а усунення старих правил, що створюють перешкоди регулюванню.
Як створити майнінгову ферму на законних підставах? Як продавати за біткоїни квартири? Приблизно з такими питаннями минулого тижня зверталися до Дмитра Александрова його клієнти. Він переконаний, що потреба в регулюванні існує хоча б тому, що з криптовалютою легше працювати. Пан Александров відзначив, що Національний банк України (НБУ) зайняв позицію відсторонення, а СБУ дивиться на криптовідносини крізь призму кримінальних правовідносин.
Український венчурний підприємець, інвестор, засновник і керуючий партнер венчурної компанії Aventures Capita Андрій Колодюк підкреслив, що вперше економічний форум у Давосі так широко торкнувся питання блокчейну і криптовалюти. Сам він вірить у принципи саморегуляції галузі, але серед світових країн існує висока конкуренція в тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку криптоіндустрії — певний legal framework. Також пан Колодюк торкнувся питання прийняття президентом Білорусі Декрету №8 «Про розвиток цифрової економіки».
Якщо ми асиметрично не відповімо на умови, створені в Білорусі, наш бізнес буде в Білорусі, переконаний спікер.
Рустам Колесник доповнив, що сьогодні багато юридичних фірм почали розвивати криптонапрям, але поки на ринку близько шести компаній, які розбираються у процесах, і приблизно дванадцять юристів, які щось розуміють. Від того, наскільки швидко і якісно юридичні фірми опанують цю тему, настільки швидко і якісно ринок розвиватиметься.
В ар’єргарді індустрії
Казбек Бектурсунов розповів, що президент Білорусі підписав Декрет №8 в день їхньої заяви про те, що Kiev Fashion Days як реальний сектор заходить у блокчейн. Якою б потужною саморегуляція не була, переконаний пан Бектурсунов, взаємини в криптобізнесі волею-неволею переходитимуть у реальний світ, а криптовалюта — у фіат. Він назвав 2018-й роком переходу реальної економіки в криптоіндустрію. І Україні вкрай важливо визначитися з дорожньою картою розвитку цього переходу. За його словами, в майбутньому законопроекті потрібно чітко сформулювати цілі і завдання — залучення криптокапіталу до країни.
Не втратити можливість і скористатися перебудовою економічних блоків і сил порадила проектний менеджер Офісу реформ Кабінету Міністрів України Ольга Самойлова. Адже саме зараз Україна має всі шанси «запустити і перезапустити взаємини». На її думку, держава правильно вчинить, якщо займе функцію моніторингу криптоіндустрії, вирощування і прищеплення високих стандартів. Держава може допомагати стартапам розвивати якість їхні продукти.
Як тільки НБУ зазначив, що криптовалюта — це не валюта, не грошовий сурогат, кримінальні провадження було спрямовано в інший бік: фінансування тероризму, незаконне використання електроенергії… Що ж НБУ робитиме далі? Керівник проектів та програм департаменту відкритих ринків НБУ Емал Бахтарі пішов від зворотного і розповів, що регулятор робити не хоче. По-перше, гривня — це єдиний платіжний засіб, і НБУ не хоче розглядати «альтернативні явища» як платіжні засоби. По-друге, зусилля України спрямовані на боротьбу з корупцією, весь світ бореться з корупцією, намагаючись вивести вал трансакцій на «світлий бік», тому НБУ не має наміру створювати власними руками «тиху гавань», де такі явища, як відмивання грошей, дача хабарів і фінансування тероризму, почуватимуться комфортно.
Ми повинні розвивати технології, але не за рахунок створення передумов розвитку того, з чим ми боремося, підкреслив Емал Бахтарі.
Пан Бахтарі зізнався, що НБУ не подобаються ті чотири законопроекти, які тією чи іншою мірою спрямовані на врегулювання статусу криптовалют у нашій державі. Напевно, потрібен окремий документ. А поки НБУ хоче зрозуміти і сформувати свою модель бачення криптоіндустрії, потім представити це бачення іншим регуляторам, зрозуміти, хто займеться розробкою власне документа, і знайти лобістів. Казбек Бектурсунов зазначив, що часу на очікування рішення якоїсь робочої групи немає. Декрет №8 у Білорусі набуде чинності наприкінці березня. Україна і так перебуває в ар’єргарді розвитку криптоіндустрії.
Ініціатива карається
Ви мене пробачте, але вас не чути! — Мустафа Найєм звернувся не стільки до присутніх, скільки до криптоіндустрії в цілому.
Він вважає, що люди, які «щось вирішують», не зовсім адекватно оцінюють ступінь цього явища, а суб’єкти законодавчої ініціативи в основному взагалі не розуміють, що відбувається. Він порівняв ринок криптовалют з ринком землі: є групи людей, які заробляють якраз через відсутність регулювання, а є групи людей, які хочуть щось змінити. Мустафа Найєм прокоментував і поведінку правоохоронних органів. Якщо слідчий не розуміє, що таке майнінг, якщо цього терміна немає у законодавстві, отже, особа це законодавство обходить або порушує.
Народний депутат закликав присутніх «не скупитися в плані ініціативи», адже зовсім не важливо, хто поставить підпис під законопроектом. Конкуренція і так призвела до того, що в парламенті зареєстровано чотири законопроекти, які нікому не подобаються.
Навіть якщо з’явиться десять законопроектів, прийнятий буде тільки один — той, який «голосно» лобіюють, підкреслив Мустафа Найєм і закликав представників індустрії об’єднатися.
Він порекомендував тим дванадцятьом юристам, про яких говорив пан Колесник, зібратися і прописати визначення. Розробити наше законодавство, яке буде ліпшим за білоруське, неважко. Цілком реально прийняти його в короткі терміни.
У свою чергу, Тимур Михайловський розповів, які труднощі поставали протягом чотирьох років перед українською компанією, що працює в криптоіндустрії, яку він консультував. Усі ці роки компанія працювала на території України, платила податки, тепер планує йти до Білорусі. На його думку, головна біда в тому, що криптосуспільство не може домовитися. Він не бачить розвитку галузі без активної участі держави, в противному разі всі ми спостерігатимемо за тим, як перспективні компанії йдуть до наших сусідів. Дмитро Александров припустив, що, можливо, наші прагнення до ідеалізму призводять до того, що ми тупцюємо на місці.
На завершення круглого столу Станіслав Под’ячев попросив учасників поділитися думками та підбити підсумки обговорення. У відповідь пролунали такі тези: тільки злагоджені дії допоможуть зійтися на єдиному векторі розвитку, криптоекономіка дасть розвиток цифровій інфраструктурі, питання криптоіндустрії вимагають підвищеної уваги, тож діяти потрібно швидко.
Артем Афян згадав про одне висловлювання («Україна ніколи не марнувала своїх шансів змарнувати свій шанс») і висловив сподівання, що більше Україна свої шанси не марнуватиме, а екосистему криптоіндустрії буде створено.
